Стр. 362 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

362
для конструювання нової картоплесаджалки, яка б задовольняла вимоги
безгребневого садіння і комбінованого висіву туків одночасно з насінням. Другий
напрям полягав у просуванні техніки в колгоспно-радгоспне виробництво на
основі накопиченого в процесі експлуатації машини досвіду з урахуванням
можливостей усунення недоліків місцевими засобами та з висвітленням
економічного й організаційного ефекту механізованого садіння картоплі.
Варто зазначити і про темпи механізованого вирощування картоплі, зокрема
її садіння. Так, в умовах Мироцького радгоспу Спиртотресту у 1931 р. на
механізоване садіння припадало 17 %, у 1932 – 47, у 1933 р. – 35 %
с. 38].
Наступним було питання механізованого догляду за картоплею, яким займалися в
першій половині 30-х рр. Мироцький філіал УНДІМЕ та філіал ВІМ при Інституті
картопляного господарства. Під час випробувань машини міжрядкового обробітку
мотики «Українка» і ТК-17Е виявлено неможливість їх механічного перенесення
у виробництво без вирішення питань їх пристосування шляхом певної
конструктивної зміни машини і встановлення змінного набору робочих органів.
У 1933 р. на Якимівській дослідній станції УНДІМЕ досліджували
можливості використання зернового комбайну для низького обрізання культур.
Потреба вивчення цього питання пов’язувалася з широким використанням соломи
у тваринництві, промисловості та будівництві
. Напрацювань закордонних
колег у цьому напрямі майже не було з причини невеликого відсотка
використання соломи. У результаті випробувань було прийнято рішення в
існуючій конструкції комбайна використання другого ріжучого органу. Через рік
зразки ріжучого апарата було виготовлено у заводських умовах для випробування
в різних природно-кліматичних умовах та районах, де солома була цінною
частиною врожаю. Проведені роботи довели раціональність використання
зернового комбайна саме з установкою другого ріжучого органу для низького
скошування. Варіант створення нового спеціального комбайна було відхилено.
Крім того, співробітники Якимівського філіалу УНДІМЕ вивчали питання
проектування пристроїв для пресування соломи до зернового комбайну
«Комунар» для відділення насіння бур’янів та ін. Випробовувалися тракторні