Стр. 353 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

353
сфальсифікованими звинуваченнями було засуджено й страчено багатьох
науковців,
зокрема
М.Д. Агаллі,
Г.О. Кудрявцева,
П.П. Вишневського,
Б.І. Обухівського, І.Т. Батюка, М.Й. Середу, Я.Ю. Васильця, П.М. Козелкіна,
І.М. Фірсова, Б.М. Гурвича, Д.С. Романова, О.С. Холопова, І.Б. Тамаріна й
десятки інших
.
Отже, у 30-х рр. минулого століття почали активно вести науково-дослідну
роботу з проблем тваринницької галузі та формування її кормової бази. Наукове
забезпечення галузі здійснювали Всесоюзний науково-дослідний інститут
свинарства, Інститут гібридизації та акліматизації сільськогосподарських тварин,
а також Південний науково-дослідний інститут молочного господарства, на базі
якого у 1935 р. організовано Український науково-дослідний інститут
тваринництва. Крім того, діяли Київська дослідна станція тваринництва,
птахівництва (м. Кам’янець-Подільський) та Українська науково-дослідна станція
бджільництва.
5.4. Розвиток механізації сільськогосподарського виробництва
Наприкінці 20-х–на початку 30-х рр. ХХ ст. розвиток механізації сільського
господарства був зумовлений потребою підвищення рівня кваліфікації й
організації сільськогосподарського виробництва, набуття працівниками
відповідної кваліфікації, а також застосування наукової організації праці.
Науковий супровід галузі здійснювали Всесоюзний інститут механізації і
електрифікації сільського господарства (ВІМЕСГ), Український науково-
дослідний
інституту
сільськогосподарського
машинознавства
та
машинобудування при ВРНГ УСРР, Український науково-дослідний інститут
механізації і електрифікації сільського господарства (УНДІМЕ) та відповідні
відділи інших установ Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук
.
З метою координації й планово-методичного керівництва науково-
дослідною роботою цих установ у структурі ВУАСГН у 1932 р. було створено
Бюро механізації та електрифікації, яке через рік перетворили у сектор
.