Упрощенная HTML-версия
343
вівчарства (радгосп ім. Петровського). Відділ метеорології реорганізовано в
Полтавську метеорологічну станцію. У 1938 р. пройшли чергові реорганізації й
Інститут кормів було передано Всесоюзному науково-дослідному інституту
кормів ім. В.Р. Вільямса як український філіал
с. 4].
На новостворений Український науково-дослідний інститут тваринництва
покладалося обслуговування Харківської, Донецької, Дніпропетровської та
Одеської областей. Київська дослідна станція тваринництва (м. Біла Церква)
займалася науково-дослідною роботою для потреб тваринницької галузі
Київської, Вінницької та Чернігівської областей. Крім того, діяли Птахівнича
дослідна станція (м. Кам’янець-Подільський) та Українська науково-дослідна
станція бджільництва. Усі установи підпорядковувалися Наркомзему УСРР.
Упродовж 30-х рр. ХХ ст. діяльність інституту спрямовувалася на
вирішення таких основних проблем: породне покращення і виведення нових порід
сільськогосподарських тварин, відтворення поголів’я, опрацювання техніки
відгодівлі, догляду та утримування тварин, розробка питань економіки,
планування і організації тваринництва. До структури УНДІ тваринництва входили
три відділи (розведення і селекції сільськогосподарських тварин, кормів і годівлі
та економіки і організації), хімічна лабораторія й експериментальна база поблизу
Харкова
с. 4]. У напрямі розведення і селекції сільськогосподарських тварин
робота спрямовувалася на вивчення результатів метизації плановими породами
великої рогатої худоби як одного з основних методів покращення племінних і
продуктивних якостей місцевих порід худоби. Результати тривалої роботи з
вивчення ефективності проведеної метизації стали основою для внесення змін і
уточнень районування планових порід великої рогатої худоби в УРСР. Крім
дослідження питань метизації вивчали місцеві породні групи худоби з метою
обґрунтування напряму і методів племінної роботи з ними.
Інститут займався вивченням і перевіркою ефективності методу штучного
осіменіння корів у виробничих умовах радгоспів і колгоспів, а також вів пошук
більш раціональних способів техніки осіменіння й використання цінних биків-
плідників у племінній роботі з метою прискорення покращення породності