Упрощенная HTML-версия
326
«Типи лісу на мокрих грунтах» (1926); «Об основных понятиях лесоводственной
типологии» (1927). Водночас, працюючи професором лісівництва в Київському
сільськогосподарському інституті, він видрукував посібник щодо вирубки та
догляду, складений з урахуванням типів лісу – «Рубки ухода в связи с типами леса
Правобережной Украины» (1926), і надав рекомендації щодо створення
лісокультур у різних типах лісу на Правобережжі. Отже, йог класифікація
порівняно з класифікацією А.А. Крюденера була досконалішою. Лісова
рослинність (склад і бонітет насаджень) органічно входила у класифікацію.
Подальший розвиток лісової типології в Україні пов’язаний із роботами
дослідницької партії Всеукраїнського управління лісами. Ця партія у складі
В.Е. Шмідта, П.С. Погребняка, Д.В. Воробйова і П.П. Кожевникова в 1926 р.
проводила типологічне дослідження правобережного, а в 1927 р. – лівобережного
Полісся. Результати досліджень опубліковані в «Трудах з лісової досвідної справи
на Україні» (1927, 1928)
с. 94].
У 1929 р. П.С. Погребняк і П.П. Кожевников на основі класифікації
Є.В. Алексєєва провадили типологічне обстеження лісів Поділля (1931). На
підставі таких обстежень на Поліссі дослідники дійшли висновку про доцільність
поділу єдиної за Є.В. Алексєєвим групи суборів на дві (субори і сугрудки),
поглибили узагальнення щодо зв’язку між родючістю ґрунту і типами лісу.
П.С. Погребняк запропонував так звану едафічну мережу, що увійшла в науковий
обіг під назвою «едафічна мережа Алексєєва-Погребняка». Усі ліси (суходільні й
болотяні) були поділені на груші типів за родючістю ґрунту: ліси на дуже бідних
ґрунтах – бори, на відносно бідних – субори, на відносно багатих – сугрудки, на
багатих сірих лісових та підзолистих на морені ґрунтах – груди і на багатих
чорноземах – діброви. Кожній групі був привласнений індекс, за вологістю ґрунту
ліси поділили на сухі, свіжі, вологі, сирі й мокрі.
Типологічні дослідження дали змогу докладно опрацювати критерії для
визначення типів лісу, при цьому велику увагу приділяли визначенню їх через
рослини-показники (індикатори) за допомогою трав'яного і мохового покривів
(Воробйов Д.В. і Погребняк П.С. «Визначник типів лісу українського Полісся»,