Упрощенная HTML-версия
323
ягідних культур, удосконалено методику вирощування посадкового матеріалу
(механізовано висів, встановлено строки окулірування та ін.), розроблено основи
комбінування сортів тощо. Крім того, покращено агротехнічні заходи, зокрема
змінено спосіб обробітку ґрунту (суцільна оранка). Також опрацьовано інструкції
для МТС щодо виведення розплідників і закладання молодих плодових
насаджень, п’ятирічний план виробництва посадкового матеріалу, агромінімум,
агротехнічні вимоги до збиральної техніки, проект системи заходів боротьби із
шкідниками для окремих культур, розроблено й випробувано використання
спеціальних грілок під час приморозків.
Посаду заступника директора з наукової роботи на початку створення
установи обіймав видатний селекціонер і по суті фундатор інституту –
В.Л. Симиренко. Звинувачений в антимічурінському вченні, у 1938 р. організатор і
методолог садівничої науки був засуджений до страти через розстріл
. За
нетривале життя В.Л. Симиренко встиг заснувати і впродовж десяти років
очолювати Млієвську садово-городню дослідну станцію та Центральний
державний плодовий розсадник України. Він систематизував і впорядкував
біологічний фонд вітчизняного садівництва і розсадництва, започаткував
Всеукраїнську помологічну комісію з сортовипробування плодових культур.
Вийшли друком видатні праці В.Л. Симиренка «Садовий розсадник»
,
«Плодові сортименти України»
, «Часткове сортознавство плодових
культур»
.
Відповідно до постанови РНК УСРР від 14 грудня 1935 р. збільшено площі
під багаторічними насадженнями, створено три нові науково-дослідні профільні
установи, проведено перепис садів, засновано Українську помологічну книгу,
організовано сортовипробувальну мережу, розширено підготовку кадрів для
садівництва, у колгоспах і радгоспах організовано спеціалізовані садівницькі або
садово-овочівницькі бригади.
Найхарактернішою рисою довоєнного періоду було переважне збільшення
площ під громадськими садами та ягідниками, які вже в 1936 р. займали понад
50% загальнореспубліканської площі плодоягідних насаджень. Після приєднання