Стр. 310 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

310
Т.Д. Лисенка позитивного характеру С.П. Лифенко відніс розробку його
лабораторією технології передпосівної яровизації ярих зернових культур, що
підвищувало урожайність на 2–3 ц/га, а також метод визначення тривалості
яровизаційного процесу в пшениці у стані накільченого насіння (Долгушин Д.О.,
Тимірязєва Е.М.). У 1932 р. Д.О. Долгушин проаналізував світову колекцію на
тривалість яровизації, що складало величезний обсяг робіт. Згодом ученому за
результатами цієї роботи («Світова колекція пшениці на фоні яровизації») було
присвоєно вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук. Крім того, набули
поширення в практиці метод літнього садіння картоплі (Котов А.Ф., Фаворов
О.М.) і літнього висіву люцерни (Венгреновський С.Й., Соколенко М.Ф.).
Найвидатнішим здобутком УСГІ досліджуваного періоду стало створення сортів
озимої пшениці Одеська 3 та Одеська 12, переданих на державне
сортовипробування відповідно у 1937 та 1939 р. Згодом, у повоєнний час, ці сорти
займали посівні площі в СРСР понад 6 млн га. Одеська 3 за площами посіву
посіла перше місце у світі. Крім того, виведено сорти ярого ячменю Одеський 9
(1936) і Одеський 14 (1939), сорт помідорів Одеський 71, сорт дині Кримка
одеська, сорго-суданковий гібрид і суданську траву Одеська 25.
Таким чином, діяльність провідної установи в галузі рослинництва, селекції
і генетики УСРР упродовж 30-х років мала вагомі результати і здобутки, що
знайшли застосування у сільськогосподарському виробництві. Проте знищення
основ класичної генетики, інтелектуальної еліти, зупинення розвитку
природознавчих наук стали непомірними втратами, важкі наслідки яких відчутні і
сьогодні.
Вивчення архівних документів дає підстави стверджувати про активну
підтримку
методики
Т.Д. Лисенка
Всеукраїнською
академією
сільськогосподарських наук. Так, на Всеукраїнській конференції з селекції і
рослинництва 20 вересня 1931 р.
було розглянуто низку заходів щодо
прискорення селекційної роботи на основі практичного застосування
напрацювань Т.Д. Лисенка. У резолюції конференції зазначалося про широке
використання в методиці селекційної роботи явища гетерозису, зокрема у