Упрощенная HTML-версия
301
вплив на розвиток сільськогосподарських культур. Проаналізував вміст цих
мікроелементів у сільськогосподарських культурах та джерела їх добування.
Встановлено, що у зв’язку з широкими територіальними дослідженнями
ґрунтів в УСРР та в інших республіках СРСР у другій половині 1930-х рр. постало
питання про класифікацію ґрунтів, особливо чорноземів.
Класифікацією
чорноземів займалися багато видатних учених, серед яких В.В. Докучаєв першим
виділив їх у самостійний тип і поділив на вододільні, схилові й терасові
(«Російський чорнозем», 1883)
. Надалі класифікували чорноземи
послідовник В.В. Докучаєва – М.М. Сибірцев («Ґрунти», 1897)
та їхній
опонент – О.Г. Набоких
(«Класифікаційна проблема в ґрунтознавстві», 1902)
. Класифікація Г.Г. Махова («Ґрунти України», 1930)
містила усі
попередні надбання розвитку ґрунтознавчої науки та класифікації ґрунтів УСРР.
В основу класифікації ґрунтів, зокрема чорноземів, учений поклав морфолого-
географічний принцип, з урахуванням умов залягання чорноземів за рельєфом та
кількості в них гумусу. Він виділив чорноземи північні, чорноземи грубі,
чорноземи середні, чорноземи надозів’я, чорноземи південні та чорноземи
еродованих плато.
З огляду на відсутність єдиного класифікаційного ряду ґрунтів УСРР, у 30-
х рр. минулого століття вважали, що має існувати «…така класифікація і
номенклатура, яка б цілком задовольняла потреби розвитку ґрунтознавчої науки
та і загалом запити сільськогосподарського виробництва»
с. 96]. Усі
класифікації базувалися на окремих ознаках і різних підходах до визначення
класифікаційних та номенклатурних одиниць, що призводило до певної
плутанини, зокрема в класифікації чорноземів. Тому УНДІ соціалістичного
землеробства було поставлено завдання на основі попередніх напрацювань,
врахування аналітичного матеріалу за останні 5–6 років і додаткових досліджень
ґрунтів опрацювати класифікацію ґрунтів УРСР. При цьому особливу увагу
звертали на класифікацію чорноземів, щоб вона була сприйнятливою для
агрономічних кіл і колгоспного активу, плануючи в перспективі широкі
дослідження ґрунтів колгоспів силами хат-лабораторій. Також висунуто умову