Упрощенная HTML-версия
300
Таблиця 5.1
Норми внесення мікродобрив (кг/га)
№
п/п
Культури
Загальна
норма (під
глибоку
оранку)
З них:
Примітка
при підживленні
Бор (В)
Бура
(11%
В)
Бор (В)
Бура
(11%
В)
Бор-
магні-
єве
добрив
о
(1% В)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Цукровий буряк
Льон
Бавовник
Рицина
Конюшина,
люцерна (насіння)
Еспарцет (насіння)
Люпин синій
Кок-сагиз
Капуста (насіння)
Суміш
багаторічних
бобових і злакових
трав
0,6–1,5
0,3–0,6
0,2–0,9
0,3–1,0
0,2–0,6
0,2–0,4
0,3–0,6
0,3–1,0
0,3–0,9
0,1–0,4
6–15
3–6
2–9
3–10
2–6
2–4
3–6
3–10
3–9
1–4
0,2–0,6
0,1–0,3
0,2–0,6
0,2–0,6
0,2–0,4
0,1–0,2
0,1–0,2
0,2–0,3
0,2–0,3
0,1–0,2
2–6
1–3
2–3
2–6
2–4
1–2
1–2
2–3
2–3
1–2
20–60
10–30
20–60
20–60
20–40
10–20
10–20
20–30
20–30
10–20
Якщо бор-магнієве добриво містить
більше 1% В, кількість
мікродобрива зменшується
Як видно з даних табл. 5.1, більші норми мікродобрив потрібно вносити на
багатих органічною речовиною ґрунтах (чорноземи глибокі, луково-дернові
ґрунти). На ґрунтах легкого механічного складу, а також на солонцюватих
відмінах і солонцях варто застосовувати найменшу норму борних мікродобрив.
Підсумовуючи, зазначимо про вагомість внеску О.Т. Калачикова в розробку
комплексної системи макро- і мікродобрив під
зернові та технічні культури.
Учений відкоригував норми і способи внесення мікродобрив (бору, марганцю,
міді) відповідно до природно-кліматичних зон УРСР, спираючись на результати
лабораторних і вегетаційних дослідів охарактеризував їхні основні властивості та