Упрощенная HTML-версия
296
інститут сільськогосподарської меліорації (агромеліоративні обстеження,
підготовка землевпорядників і агромеліораторів)
та інші науково-дослідні
установи за погодженням з УкрЗУ та ВУАСГН.
Основна відповідальність покладалася на Всеукраїнський науково-
дослідний інститут агроґрунтознавства та хімізації сільського господарства.
Обов’язки розподілили між сектором агроінвентаризації ґрунтів та сектором
хімізації і агротехнології ґрунтів. Також створено нові структури – Бюро
агротехніки, штаб агроінвентаризації, геоботанічну, аналітичну та контрольну
лабораторії
. У цей період Інститут перейменовують, а його співробітники
переїжджають до Києва. Одночасно формують експедиційні групи для
виконання інвентаризаційних робіт у різних зонах УСРР та призначають їхніх
керівників
(Лавренко Є.М.,
Вернандер Н.Б.,
Гринь Г.С.,
Луцький П.І.,
Самбур Г.М., Крупський М.К., Грінченко О.М., Сідері Д.І., Сєдлецький І.С.).
Головним керівником призначають професора Г.Г. Махова
с. 10]. Крім
штатних співробітників Інституту для виконання робіт було запрошено фахівців
науково-дослідних установ і вищих навчальних закладів за сумісництвом.
З початком робіт стала зрозумілою масштабність цього заходу. Під час
обговорення на засіданні президії ВУАСГН у лютому 1932 р. І.С. Жуков,
Д.І. Каплан, Г.Г. Махов, Харченко, Сліпанський, О.Н. Соколовський дійшли до
спільної думки щодо необхідності опрацювання методології комплексних
досліджень
. Проте, незважаючи на заперечення Президії ВУАСГН щодо
розгортання їх у повному виробничому масштабі і рекомендацію здійснити
інвентаризацію у 1932 р. на площі 600 000 га з метою опрацювання методичних
аспектів, НКЗС УСРР вимагав інвентаризувати площу 4 000 000 га
. У
результаті, через нестачу кадрового потенціалу та з інших причин, площу було
досліджено лише на 1,9 млн га, або 54% від запланованого
. Після
звільнення наприкінці 1932 р. Г.Г. Махова як керівника цієї роботи процес
інвентаризації очолили директор інституту І.С. Жуков та його заступник
професор Д.Г. Віленський
.