Упрощенная HTML-версия
292
темно-сірих і сірих лісових ґрунтів), та деякими методами, які побіжно розробляв
Український інститут сільськогосподарського ґрунтознавства
. Вчений
охарактеризував застосування вапна й мерґелю, гіпсу, хлориду кальцію,
карбонатних лесів. Щодо районів вапнування в різних його формах, дослідник
зазначав, що, зокрема на Поліссі, вапнування закріпить продукти розкладу гною,
збільшить слабкий колоїдний комплекс і унеможливить вимивання в нижні шари
ґрунту гумусу й Р
2
О, що відбувається через відсутність кальцію в цих ґрунтах. У
Лісостепу, де процес деградації проявляється чіткіше, потреба у вапнуванні
більша і вплив вапнування залежить від культурного стану ґрунту. Про гіпсування
ґрунтів сухих степів О.Н. Соколовський вперше наголосив у зв’язку з
поставленим завданням підвищення урожайності на півдні й південному сході
СРСР. Знизити або нівелювати різний ступінь рівнів солонцюватості комплексних
ґрунтів півдня вчений пропонував шляхом гіпсування, що покращить фізичні
властивості ґрунтів, їхню стійкість до посух і факторів, що спричиняють загибель
озимини.
Підвищення врожайності завдяки гіпсуванню підтвердили дані результатів
дослідів Макіївської науково-дослідної станції та опорного пункту Українського
інституту сільськогосподарського ґрунтознавства на Чонгарі
. Ґрунти
вододільного плато Чонгарського півострова, як і всієї смуги, що межує із
Сивашем, мали різний ступінь солонцюватості – від малосолонцюватих до
справжніх солонців. Звідси ґрунти набували несприятливих для рослин
властивостей, зокрема верхній шар ґрунту ставав вилугуваний і мав на неораних
землях типову листувату структуру, а на ораних був безструктурно-пилуватий,
легко запливав після дощів і особливо після зими та зрошення, утворюючи досить
міцну кірку. Нижній шар, що залягає на глибині 18–25 см від поверхні,
надзвичайно щільний у сухому стані, у вологому набрякає та стає в’язким. Із
такими властивостями ґрунти становили механічну перешкоду для проникнення
коріння в глибші шари, не пропускали воду, повітря та ін.
Дослідники довели, що причиною несприятливих умов для рослин на
солонцюватих ґрунтах є насиченість ґрунтового колоїдного комплексу натрієм