Упрощенная HTML-версия
290
відкрилися разом із розвитком знань про колоїдну частину ґрунту. Зокрема, після
20-річних експериментів К.К. Гедройц вперше встановив факт, що фізичні
властивості ґрунту залежать від співвідношень між його колоїдами та зв’язаними
з ними основами. Проводячи подальші експериментальні дослідження,
К.К. Гедройц обґрунтував теорію походження й еволюції солонців, яка давала
розуміння їх сутності й пошуку методів покращення таких ґрунтів.
На роль кальцію
в ґрунтах і значення різних його форм також звернув увагу
О.Н. Соколовський, виявивши
значення динаміки змін впливу між увібраним
кальцієм
і колоїдами ґрунту та агрономічне значення цих явищ. Вперше було
визначено можливість вапнування ґрунтів попільнякової смуги СРСР. Загалом, на
початку 1930-х років понад 10 000 000 га ґрунтів УСРР потребували вапнування
. Потреба в кальцію, як зауважував О.Н. Соколовський, залежить від
рівноваги між ґрунтовими колоїдами та увібраним кальцієм. Ґрунти, колоїди яких
насичені кальцієм, мають, як показали досліди К.К.Гедройца й
О.Н. Соколовського, меншу дисперсність, вони менше набрякають, мають інший
водний режим, в’язкість та інші властивості, з розчину солі майже вбирають
кальцію. Ґрунти, колоїди яких не насичені кальцієм, мають негативні фізичні
властивості й здатні швидко і у великій кількості вбирати кальцій.
О.Н. Соколовський визначив числові характеристики насиченості ґрунтів
кальцієм, позначивши для кожного типу ґрунту властиві для нього коефіцієнти
насиченості. Це сприяло не лише з’ясуванню характеристики взаємовпливу
колоїдів ґрунту й увібраного кальцію, а й дало змогу зрозуміти причини ґенези
різних типів ґрунтів та їхні специфічні властивості. Як результат, було окреслено
такі основні групи ґрунтів: 1) максимально насичені кальцієм – чорноземи; 2)
мінімально насичені – попільнякові, каштанові, бурі ґрунти; 3) солонці, де
насиченість кальцієм вкрай низька
с. 10]. Таким чином за цією ознакою
можна було розподілити ґрунти на певні генетичні групи. Головне, що кількісний
підхід дав змогу не лише констатувати той чи інший ступінь насиченості ґрунту
кальцієм
,
а й використати його для визначення кількісної нестачі цього елементу
в ґрунті для рівноваги між ним та ґрунтовими колоїдами, необхідної для