Стр. 287 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

287
землеробства демонстрував такі досягнення: 1) Карту ґрунтів Полісся і зони
бурякосіяння (Київська, Житомирська, Кам’янець-Подільська, Вінницька,
Харківська, Полтавська, Чернігівська області) у масштабі 1:400000 (за авторством
Н.Б. Вернандер, К.С. Божка, Г.А. Самбура, під редакцією професора
О.Т. Калачикова); 2) Карту ґрунтів зони бавовносіяння УРСР у масштабі 1:500000
(під редакцією професора Г.Г. Махова); 3) Карту ґрунтів України в масштабі
1:1000000 та зразки карт ґрунтів, складених співробітниками хат-лабораторій під
керівництвом Інституту.
Слід зазначити, що у цей період дещо змінилася
методика наукового
дослідження ґрунтів. Об’єднані зусилля агроґрунтознавців, агрохіміків,
агротехніків і механізаторів були ефективнішими у проведенні зазначених вище
робіт, суттєво підвищилася якість і прискорено темпи досліджень.
Співробітниками Інституту в 1934–1937 рр. розроблено методику складання
карт ґрунтів для агротехнічного персоналу МТС і колгоспного активу хат-
лабораторій. За цією методикою в 1937–1938 рр. понад 50-ма хатами-
лабораторіями складено карти ґрунтів колгоспів. Таку роботу намагалися
виконувати і працівники МТС. На допомогу хатам-лабораторіям і агрономам
МТС інститут у 1937 р. видав спеціальну брошуру, в якій зосереджено увесь
методичний матеріал зі складання карт ґрунтів. У другій половині 30-х рр.
сталися зміни у керівництві Інституту. З 1935 по 1937 р. УНДІСоЗ очолював
Л.П. Глухота, а у 1937–1941 рр. – М.Т. Коновалов
с. 5].
Вирішення проблеми підвищення врожайності сільськогосподарських
культур потребувало поряд з іншими агротехнічними заходами широкого
використання у практиці сільськогосподарського виробництва різних видів
добрив і відповідного обробітку ґрунтів. У 1936–1938 рр. інститут не лише
популяризував набутий досвід, але й здійснив низку наукових узагальнень щодо
теорії розрахунку нових норм добрив під цукрові буряки і нову техніку внесення
добрив
. На основі практичного досвіду науковці розробили методику
розрахунку норм добрив для одержання високих врожаїв бавовни, махорки,
тютюну й ефіроолійних культур. Ці норми були передані відповідним