Упрощенная HTML-версия
277
НКЗС, університетах (геологічні факультети), сільськогосподарських технікумах
та певною мірою у хатах-лабораторіях.
Як довів сучасний дослідник історії аграрної науки академік
НААН
В.А. Вергунов, Український науково-дослідний інститут сільськогосподарського
ґрунтознавства створено у 1930 р. в Харкові на основі реорганізації Харківської
науково-дослідної кафедри ґрунтознавства при НКО з філією у Києві на базі
Українського науково-дослідного інституту угноєнь (хімізації сільського
господарства)
. Останній функціонував лише рік (з 1 жовтня 1929 р.) після
ліквідації Центральної агрохімічної лабораторії (ЦАХЛ) НКЗ УСРР
арк. 116]. Проблематичне поєднання дослідництва з питань агрохімії та
агроґрунтознавства в одній установі супроводжувалося гострими дискусіями як
у наукових колах, так і на урядовому рівні
с. 58].
Центральну агрохімічну лабораторію було організовано у 1928 р. на базі
контрольно-хімічної лабораторії Київської крайової контрольно-насіннєвої
станції як науково-дослідну вищу контрольну установу з дослідження та аналізу
добрив, ґрунту і рослин. Керував діяльністю ЦАХЛ спочатку вчений-агрохімік і
фізіолог рослин О.І. Душечкін, а з березня 1930 р. агрохімік О.Т. Калачиков.
Лабораторія розташовувалася у м. Києві і мала два відділи: удобрень (керівник –
О.І. Душечкін) та ґрунтознавства (керівник – Г.Г. Махов). Зауважимо, що відділ
ґрунтознавства
успадкував
функції
секції
ґрунтознавства
СГНКУ,
розформованого у 1927 р.
.
У процесі діяльності ЦАХЛ поступово формувала свої програмні завдання.
Розгортання науково-дослідної роботи розпочалося з вивчення методів
агрохімічних досліджень родючості ґрунту та сприятливих для розвитку
сільськогосподарських культур співвідношень поживних речовин у добривах та
ґрунті. Також лабораторія проводила дослідження різних типів ґрунтів на
території УСРР і АМСРР, популяризувала наукові напрацювання (видання
наукових праць, організація курсів, читання доповідей та ін.). У подальшому
проблематика досліджень розширювалася. Так, вели дослідження агрономічних
руд, відходів виробництва (механічного складу, придатності на добриво), вивчали