Упрощенная HTML-версия
273
фінансуванні за кошторисом НКЗС УСРР. До структури ВУАСГН увійшли всі
сільськогосподарські науково-дослідні інститути на території УСРР з філіями та
Центральна сільськогосподарська бібліотека
. Склад Президії Академії:
президент – академік-грунтознавець О.Н. Соколовський, перший віце-президент –
професор А.М. Сліпанський, віце-президенти – Т.Г. Білаш і П.І. Попов, члени
президії – М.Е. Левенштам, І.М. Боднар, М.Т. Варфоломєєв, К.К. Віторт, учений
секретар – Я.С. Харченко. Становлення єдиного організаційного й
методологічного центру сільськогосподарської науки в УСРР відбувалося в
умовах задекларованої партійними органами соціалістичної реконструкції
сільськогосподарського виробництва.
Аналіз побудови академічної системи засвідчив основні напрями діяльності
керівного апарату ВУАСГН. 1.
Організація
науково-дослідної роботи й
розширення і зміцнення мережі
науково-дослідних установ ВУАСГН. 2.
Планово-
методологічне керівництво
полягало у коригуванні тематики досліджень,
плануванні й визначенні напрямів експериментальних робіт, а також у здійсненні
контролю. 3.
Технічну пропаганду та реалізацію наукових досягнень
проводили
відповідні сектори із залученням практиків
.
4
. Підготовка наукових кадрів
здійснювалася активно, хоч і з деякими недоліками. Із певних причин установи
ВУАСГН не були повністю укомплектовані науковими кадрами. 5.
Видавнича
діяльність
сприяла висвітленню найбільш важливих закінчених науково-
теоретичних досліджень з різних галузей сільськогосподарської науки, а також
доведенню до виробництва через друковані праці результатів наукових
досліджень і наукове узагальнення передового досвіду.
6. Організація фінансово-
матеріальної бази
відбувалася із залученням державного і місцевого бюджетів,
господарських організацій та госпрозрахункових коштів
.
Моделювання системи наукового забезпечення сільськогосподарського
виробництва УСРР здійснювалося впродовж усього періоду функціонування
Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук. Формування структури як
керівного апарату ВУАСГН, так і мережі науково-дослідних установ відбувалося
неоднозначно і нерівномірно залежно від політичних та економічних чинників.