Упрощенная HTML-версия
264
достатньою для практичних і наукових висновків, тому матеріали потребували
аналізу та перевірки висівом залучених кращих сортів. Заслухавши доповідь
О.А. Янати на засіданні Президії Академії 7 серпня 1931 р., постановили «….
вважати, що сортова проблема є надзвичайно актуальна і роботу Інституту, що її
розпочато за епізодичними завданнями НКЗС, ввести в плани робіт УІРа та всіх
інших рослинницьких науково-дослідних установ і поставити їх до першого ряду
в системі роботи»
.
Згідно з постановою ВУАСГН «Про практичні заходи щодо попередження
загибелі озимини в осінньо-весняний період 1931–1932 р.» від 20 серпня 1931 р.,
яку затвердила Колегія НКЗС УСРР 25 серпня 1931 р., сільськогосподарському
виробництву надавали конкретні, визначені агромінімумом агротехнічні заходи
. Зокрема, рекомендації полягали у наступному: вчасному проведенні
передпосівного обробітку ґрунту (за 10 днів до сівби); використанні всіх наявних
ресурсів призначених під озимину удобрень; проведенні сівби озимих з
дотриманням для окремих районів строків, визначених постановою НКЗС УСРР
від 18 липня 1931 р.; використанні рекомендованих, переважно зимостійких
сортів. Було прийнято рішення внести на 1932 р. до планів роботи питання
вивчення методів захисту озимини від загибелі як основний напрям роботи
.
Для продовження робіт щодо вивчення причин загибелі озимини Колегія НКЗС
дала розпорядження виділити УНДІ рослинництва, ГІМЕНКОМ та Інституту
зернового господарства по 25 тис. крб.
ГІМЕНКОМ та Інститути
ґрунтознавства, захисту рослин, механізації, меліорації, селекції, УНІЦ були
зобов’язані щодекадно подавати свої зведення за затвердженою формою до
Інституту зернового господарства, а останній подавав у Президію Академії.
Відповідальними за цю справу визначили В.К. Кислого
та В.П. Круглікова.
УНДІ селекції розгорнув роботи за методом Т.Д. Лисенка, який давав
можливість проводити вибраковування селекційного матеріалу на перших стадіях
селекційної роботи шляхом штучного холоду, уникаючи при цьому великих
витрат часу, фінансів і несподіваних наслідків відбору. Роботи Т.Д. Лисенка з
низкою культур (озимою і ярою пшеницею, бавовником, рижієм, соєю,