Упрощенная HTML-версия
258
надання допомоги у виконанні завдань підвищення врожайності зернових
культур, цукрового буряку й деяких інших культур.
Отже, за два роки діяльності ВУАСГН організувала і провела 5 пленумів, на
яких розглядалися методологічні аспекти вирішення актуальних проблем
наукового забезпечення розвитку сільського господарства: належна організація
науково-дослідної роботи мережі ВУАСГН; побудова єдиного плану науково-
дослідної роботи на 1932 р.; діяльність науково-дослідних установ мережі
ВУАСГН і перспективи розвитку на другу п’ятирічку; підвищення врожайності
сільськогосподарських культур та організація праці в зернових господарствах;
опрацювання заходів з метою підвищення врожайності цукрових буряків.
4.5. Проблематика академічних програм
Результати дослідження репрезантативних матеріалів дають змогу зробити
висновок, суть якого полягає у наступному. Робота мережі науково-дослідних
установ ВУАСГН базувалася на поставлених партією та урядом завданнях для
вирішення головних проблем сільського господарства УСРР у період
реконструкції. У процесі реорганізаційних заходів відбулось накопичення
невирішеної дослідницької проблематики. Так, мережа Академії упродовж
1931 р. опрацьовувала більш як 1817 тем, з яких понад 749 вдалося остаточно
завершити. Багато тем завершилися у 1931 р. після кількарічної роботи над ними.
Певна частина тем перейшла на 1932 р., серед яких також траплялися такі, що
були розраховані на кілька років. Відповідно до народногосподарських завдань,
які визначалися у зведеному проблемно-тематичному плані на 1932 р., до
головних здобутків мережі науково-дослідних установ ВУАСГН у 1931 р.
належить низка отриманих результатів.
Загальні питання соціалістичної реконструкції сільського господарства
в
основному опрацьовували дві установи – Інститут економіки й організації
сільськогосподарського виробництва та Інститут праці (з 1931 р. – інститути
радгоспного та колгоспного будівництва). До цієї проблеми також залучалися