Стр. 256 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

256
Окрім того, обговорювалися питання розвитку цукрової галузі.
Співробітника
Українського
науково-дослідного
інституту
цукрової
промисловості професор Сташевський зазначив, що, незважаючи на певні
здобутки, галузь з 1931 р. відчутно відстає від розвитку галузей
народногосподарського комплексу. Так, у 1932 р. цукровий буряк висівали навіть
після 1 червня, а план виконали на 68,4% по Україні, наприклад у Харківській
області – на 88, Вінницькій – на 67 та Київській – на 52%
арк. 130].
При розгляді сівозмін та агротехніки буряківничих господарств зазначали,
що плануючи сівозміни в умовах 1933 року, краще не висівати буряк після ярих
культур, особливо, якщо не вдалося покращити родючість грунту зимовим
угноєнням. Також рекомендувалося розпочати планові заходи захисту від
бур’янів. У Київській області, що вважалося характерним і для всієї республіки
переважало семипілля – 50%, восьмипілля – 27% і шестипілля – 14%
.
Також було заслухано доповіді щодо планів механізації та
енергозабезпечення
буряківничих господарства, хімізації та удобрення
арк. 194]. Зокрема йшлося про виявлення ефективності хімізації з метою
підвищення врожайності цукрового буряку і супутніх культур у сівозміні.
Встановлено позитивні результати від комплексної дії певного рівня агротехніки
(обробіток ґрунту, час висіву, догляд за цукровим буряком, знищення шкідників і
бур’янів) і доцільного використання наявних ресурсів гною та мінерального
удобрення відповідно до характеру ґрунтової паволоки, її родючості й
попередньої культури. Усе разом створювало підґрунтя, що зумовлювало певну
систему удобрень цукробурякової сівозміни. Народногосподарський ефект від
хімізації, за даними економічного аналізу, для 1933–1934 рр. по Україні був
таким: підвищення продуктивності праці – на 36%, збільшення обсягу валової
продукції – на 22,5, збільшення додаткового продукту – на 29,6 %
арк. 209].
На п’ятому пленумі розглянули систему заходів Київського бурякотресту та
підвищення урожайності цукрового буряку на 1933 р. в області. Робота секції
агротехніки та механізації полягала в опрацюванні основ технічного нормування,
плану заходів щодо захисту від бур’янів і шкідників, методів запобігання втрат