Стр. 241 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

241
нарад з різних виробничих або наукових проблем. Наукові форуми проходили за
участю директорів і наукових співробітників науково-дослідних установ системи
ВУАСГН, представників Народного комісаріату постачання (НКП) УСРР, Вищої
ради народного господарства УСРР, Народного комісаріату освіти УСРР,
Укрколгоспцентру, Укрсількоопцентру, Всеукраїнського товариства аграрників-
марксистів і Всеукраїнських комітетів професійних спілок робітників зернового
господарства, МТС та ін.
Серед різноманітних зібрань провідна роль належала пленумам ВУАСГН.
Зауважимо, що в певний період, зокрема у березні 1932 р. пленум як складова
частина входив до структури Академії на правах вищого органу
. Загалом, у
період розгортання діяльності Академії, а саме у 1931–1932 рр., було скликано
п’ять пленумів.
Перший
пленум відбувся 18–20 червня 1931 р. у м. Харкові за
участю заступника голови Раднаркому УСРР В.І. Порайка, заступника Наркома
землеробства УСРР О.Л. Триліського, академіка ВАСГНІЛ М.І. Вавилова
. На розгляд пленуму було винесено два основних питання: 1) завдання
науково-дослідної роботи ВУАСГН та її мережі у світлі вимог
соціалістичної
реконструкції сільського господарства; 2) стан роботи науково-дослідних
інститутів, зокрема зернового і молочного господарства, птахівництва, цукрової
промисловості, та низки дослідних станцій – коноплярства, бавовництва,
лікарських рослин, птахівництва.
З розгорнутою доповіддю про функції Академії виступив віце-президент
ВУАСГН професор А.М. Сліпанський
.
Обумовимо, що частина його
виступу містила критику системи й діяльності існуючих науково-дослідних
установ сільськогосподарської галузі. У межах проголошеної радянською владою
ідеологічної боротьби засуджувалися всі попередні напрацювання, методи,
принципи та ін. Безумовно, наголошувалося й на об’єктивних недоліках у роботі
галузевих науково-дослідних установ. Зокрема, відсутність молодих наукових
кадрів у дослідницьких колективах, несвоєчасне або запізніле опрацювання
одержаних результатів із подальшим впровадженням у виробництво та «
цілковитий розрив між виробництвом та наукою, що провадила свою роботу