Упрощенная HTML-версия
240
Таким чином, по кожній вузловій темі було визначено один головний
інститут, що має розробляти конкретну тематики й розподіляти функції між
інститутами, відділи яких беруть участь в опрацюванні певної проблеми або теми.
Такий підхід сприяв орієнтуванню наукових співробітників мережі ВУАСГН у
ситуативному становищі розробки проблематики. Після затвердження поданого
плану НКЗС УСРР, його ще поглиблювали й удосконалювали відповідно до
висловлених зауважень. Завершення проектування плану очікувалося до 1 вересня
1932 р.
Перший варіант плану виглядав як первинне проектування обсягу
робіт і шляхів їх виконання у вигляді цифрових показників і стислого
обґрунтування методології.
Аналіз архівних матеріалів дає можливість зробити висновок щодо
активного включення Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук у
процес наукового забезпечення головних проблем сільськогосподарського
виробництва. Вирішення комплексу організаційних питань з розгортання
діяльності мережі науково-дослідних установ Академії відбувалося з урахуванням
нових методологічних підходів, орієнтованих на побудову й обслуговування
соціалістичних форм господарювання. За стислий термін ВУАСГН вдалося
спланувати роботу на 1931 р., а згодом сформувати зведений проблемно-
тематичний план на 1932 р., який став основою для планування роботи усієї
мережі на 1933–1937 рр. Вперше здійснене масштабне планування сприяло
виокремленню методологічних, тематичних і функціональних аспектів складного
процесу розвитку сільськогосподарської науки в Україні.
4.4. Пленуми як механізми функціонування ВУАСГН
Відповідно до
Постанови № 154 РНК УСРР від 22 травня 1931 р. «Про
організацію Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук»
та
загальних положень Статуту ВУАСГН
с. 30–35], організаційне керівництво
мережею науково-дослідних установ сільськогосподарської галузі здійснювалося
за допомогою періодично скликуваних пленумів, проведення конференцій та