Упрощенная HTML-версия
237
сільського господарства. Подальший розвиток і вдосконалення виробництва
вимагали чіткого визначення та організації виконання тематичних завдань при
складанні планів науково-дослідними установами на 1932 р. Отримавши
матеріали від НКЗС УСРР, Держплану та трестів, бригада ВУАСГН розподіляла
роботу між окремими своїми секціями (рослинництва, тваринництва, механізації
й економіки), які під час опрацювання окремих питань розподіляли завдання між
загальними і галузевими інститутами, які в свою чергу відповідали за якість і
термін їх виконання
. Члени бригади визначали шляхи реалізації завдань,
тобто у якій зоні, який тип науково-дослідної установи і за якою методикою
вестиме роботу. Такий підхід давав змогу додатково переглянути існуючу мережу
науково-дослідних установ та за певної можливості внести окремі корективи.
Також з’ясовувалися можливість і форми створення галузевих науково-учбово-
виробничих комбінатів.
Для формування основних інструкцій щодо складання планів
використовувалися вихідні матеріали ВАСГНІЛ
та директиви сектору науки
Держплану
. Згідно з доведеними завданнями відповідальна секція визначала
для кожної установи кадровий потенціал та кошти для їх виконання. Секції
опрацьовували тематику та плани науково-дослідної роботи, її методи й місце
реалізації (лабораторія, ділянка, колгосп, радгосп, комбінат), а також узгодження
тем плану із завданнями сільськогосподарського виробництва. Зокрема, на основі
цього секції планували відрядження наукових співробітників до науково-
дослідних установ, розробляли напрями винахідництва на 1932 р., видавничі
плани наукової та науково-популярної літератури тощо. Тематичне спрямування
закріплювалося конкретними директивами, які стосувалися найважливіших
господарських завдань для всієї мережі установ (зернова проблема, розвиток
тваринництва і кормова база, технічні культури, спеціалізація і районування,
організація праці, городнє та молочне господарство, сільськогосподарський
транспорт, застосування електрики у тваринництві та базові завдання механізації,
селекція, стандартизація, агроґрунтознавство та хімізація)
. Крім того,