Упрощенная HTML-версия
231
Зауважимо, що згортання діяльності ВУАСГН почалося ще до підписання
наказу Л.Л. Паперним, зокрема йдеться про систему діловодства ВУАСГН. Так,
згідно з наказом ВУАСГН від 1 січня 1935 р.
комісія з трьох осіб під
керівництвом Васильєва впорядковувала архівні матеріали Академії. Завідувачі
відділами Академії протягом 10 днів впорядкували архівні матеріали за 1934 р.,
вилучивши з них не закінчені проробкою матеріали, попередньо склавши на них
описи. Усі матеріали за 1934 рік за описами передавали керуючому справами
ВУАСГН. Систематизацію й описи справ провели у двотижневий термін і
закінчили 15 січня 1935 р.
Отже, становлення Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук
відбувалося досить складно за відсутності достатньої чисельності наукових кадрів
та обмеженого матеріально-фінансового забезпечення. Упродовж нетривалого
періоду було відпрацьовано основні функції керівного апарату та спроектовано
наукові завдання мережі науково-дослідних установ.
4.3. Зміни у способах і формах планування науково-дослідних програм
Щоб зрозуміти важливість створення академічної установи для розвитку
галузевого дослідництва варто не оминути увагою той факт, що до моменту
організації
ВУАСГН
все
керівництво
науково-дослідною
роботою
зосереджувалося в науково-технічному секторі НКЗС УСРР. Управлінські функції
науково-технічного сектору полягали лише в організаційному адмініструванні.
Планування науково-дослідної роботи та методологічне спрямування були
відсутніми. Тому необхідність створення Академії полягала у потребі посилити
методологічне керівництво, спланувати науково-дослідну роботу, наблизити її до
потреб сільськогосподарського виробництва, залучити широке коло учасників до
галузевого дослідництва тощо.
На початку 1930 р. сільськогосподарська дослідна справа проходить етап
реконструкції. Замість інтегральних науково-дослідних станцій організовуються
спеціальні науково-дослідні інститути та станції за галузевою ознакою. Багато