Упрощенная HTML-версия
227
станція, зональна станція виноробства та виноградництва та зональна станція
птахівництва
.
Як випливає з «Доповідної записки в Центральну комісію зі скорочення
штатів» у 1933 р., з метою «усунення паралелізму, ущільнення мережі» ВУАСГН
планувала реорганізувати систему шляхом ліквідації одних і об’єднанням інших
установ
.
Так, Науково-дослідний степовий інститут-заповідник припиняв
існування у зв’язку з наявністю трьох науково-дослідних установ на базі одного
господарства-заповідника Асканії-Нова: Степового інституту, Інституту
гібридизації і акліматизації тварин, Всеукраїнської науково-дослідної станції
вівчарства. Проблеми зони Степу вийшли за межі наукових і організаційних
можливостей Степового інституту й вимагали системного вирішення на основі
співробітництва низки науково-дослідних установ ВУАСГН. Стати центром
координації роботи різнорідних науково-дослідних установ Степовому інституту
не вдалося, і це завдання перебирала на себе Академія з одночасним
забезпеченням і збереженням найціннішого заповідника «Чаплі» (Асканія-Нова).
Всеукраїнська науково-дослідна станція вівчарства залишалася самостійною з
підпорядкуванням як відділ Інституту гібридизації і акліматизації тварин.
Відсутність власної науково-технічної бази й недостатня забезпеченість
кадрами в Інституті тваринництва за умови неповного використання бази
Ветеринарного інституту, а також потреби цілеспрямованого поєднання
досліджень захворювань тварин відповідно до умов їх утримування, поєднання
наукової роботи з проблем фізіології і патології стали основою для об’єднання
цих двох інститутів в Український інститут експериментальної ветеринарії і
зоотехнії.
Зернові культури, кукурудза і соняшник входили до загальної сівозміни і їх
вивчення було спільною проблемою для зернових господарств. Функціонування
Інституту зернового господарства, Інституту кукурудзи і Всеукраїнської станції
олійних культур призвело до дублювання виконуваної тематики цих наукових
установ. Інститут зернового господарства, розташований у лісостеповій зоні
(Харків), територіально був відокремлений від своєї виробничої бази – степової