Стр. 224 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

224
бюро підпорядкували вченому секретарю Академії, а адміністративно-фінансовий
сектор перейменували в управління. Проте надалі також відбуваються зміни і у
1933 р. у структурі ВУАСГН налічується 11 секторів, спецбюро та канцелярія
с. 133;
с. 235–242; ]
(додаток К). Оцінити або встановити доцільність таких
швидких структурних перетворень досить складно, адже функціональне
навантаження на окремі підрозділи вимагало перевірки їх дієздатності й певного
аналізу. Очевидною є спроба сформувати дієвий механізм функціонування
академічної форми організації сільськогосподарської науки в УСРР. Проте,
моделювання системи наукового забезпечення сільського господарства
відбувалося за обставин насаджування соціалістичних протиприродних
виробничих і суспільно-політичних відносин. Останні, як засвідчив історичний
досвід, перервали логічний розвиток багатьох напрямів природознавчих наук.
Відповідно до постанови РНК СРСР і наказу Наркомзему СРСР «Про
реорганізацію Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І. Леніна»
від 16 липня 1934 р.
змінилася структурна побудова Всеукраїнської академії
сільськогосподарських наук. У листопаді 1934 р. затверджено новий склад
відділів і зменшено чисельність штатів ВУАСГН (додаток Л)
. До структури
Академії увійшло два сектори – соціалістичного хліборобства і тваринництва,
Управління справами, Спецбюро, видавництво, постійна нарада в справі хат-
лабораторій, Експертна комісія в справах винахідництва та фінансово-
господарське управління. Зазначимо, що вказана постанова заклала початок
згортанню діяльності Академії поряд з іншими політичними факторами.
Отже, моделювання структури керівного апарату Всеукраїнської академії
сільськогосподарських відбувалося за чітким функціональним розмежуванням.
Дослідження документальних, здебільшого архівних, джерел дають змогу
сформувати загальну картину цього процесу (додаток М). У перші роки
функціонування Академії розгорнули роботу сектори організаційно-
координуючого, методологічного характеру. У цьому полягала актуальність на
початковому етапі діяльності мережі науково-дослідних установ ВУАСГН. Надалі
створювалися координуючі складові означених найголовніших проблем