Упрощенная HTML-версия
210
Президії та третього пленуму ВУАСГН про відрядження не менше 20%
робітників науково-дослідних установ у господарства, під час збиральної кампанії
1932 р. взяла участь майже вся мережа ВУАСГН
.
Крім того до функцій масового сектору ВУАСГН належало наукове
методологічне керівництво агротехнічними станціями радгоспів, колгоспів і
станції ЦК ВЛКСМ, а також роботою сільськогосподарських музеїв,
сільськогосподарських виставок тощо.
Відбувалися зміни і в галузі винахідництва, зокрема у 1931 р. надійшло до
науково-дослідних установ багато цінних винаходів, що стосувалися різних
галузей сільськогосподарського виробництва. Деякі з них уже запроваджувалися
у виробництво, наприклад бавовно-сівалка, бавовнозбиральна машина та машина
для проривки бавовнику, саджалка м’яти, бурякокомбайн, молочні цистерни та ін.
Надходили також раціоналізаторські пропозиції: проект механізованої
електрифікованої ферми; висів зернових культур у холодно-мерзлий ґрунт тощо.
Ці винаходи заощаджували працю та кошти для сільськогосподарського
виробництва.
У структурі науково-дослідних інститутів були групи винахідництва та
раціоналізації, які працювали за затвердженим Академією та сектором
раціоналізації, стандартизації і винахідництва НКЗС УСРР планом
. До
основних завдань таких груп належали науково-технічна й економічна оцінка
винаходів, технічних удосконалень і раціоналізаторських пропозицій, що
надходили безпосередньо від науковців або органів винахідництва господарських
організацій, ВУАСГН, НКЗС УСРР. Також групи займалися організацією
розробки й випробування у виробництві зразків винаходів, опрацюванням
тематики та окремих замовлень для винахідників, а також проведенням наукових
консультацій, популяризації та обміну досвідом.
ВУАСГН здійснювала
підготовку наукових кадрів,
призначення та
заміщення всіх керівників і наукових співробітників науково-дослідних установ, у
тому числі за погодженням з ВАСГНІЛ директорів інститутів всесоюзного
значення, розташованих на території УСРР. Підготовка наукових кадрів