Упрощенная HTML-версия
201
перших пленумів Академії, відвідував різні науково-дослідні установи
української республіки. Допомога академіка, як зазначає професор В.А. Вергунов,
«була не тільки дорадницькою, але і практичною, починаючи із забезпечення
елітним насінням нині всім відомої світової колекції сільськогосподарських
рослин»
с. 108].
Не можна залишити поза увагою і той факт, що питання організації
ВУАСГН на республіканському рівні вирішувалося поетапно: вперше рішення
затвердив ЦК КП(б)У 31 серпня 1930 р.; вдруге – його підтверджено 12 березня
1931 р. через доручення НКЗС УСРР щодо реалізації постанови
; втретє –
РНК УСРР 22 травня 1931 р. прийняла постанову «Про організацію
Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук»
. Очевидно, складність
у прийнятті рішень пояснюється новизною справи, звідси й високим рівнем
відповідальності державних чиновників, повною мірою залежних від
центрального партійного керівництва.
Влада зосереджувала увагу на пристосуванні всієї науково-дослідної роботи
в галузі сільського господарства до «справи піднесення й соціалістичної
реконструкції сільського господарства УСРР», встановленні єдиного
організаційного й методологічного керівництва науково-дослідною роботою.
Постанова РНК УСРР декларувала організацію ВУАСГН у віданні Наркомату
землеробства УСРР як асоціацію сільськогосподарських науково-дослідних
інститутів, з тим, щоб оперативну науково-дослідну роботу здійснювали
інститути. До складу ВУАСГН входили всі сільськогосподарські науково-дослідні
інститути на території УСРР з усіма філіями, а також Центральна
сільськогосподарська книгозбірня. Планувалося, що координація й керівництво
діяльністю союзних сільськогосподарських науково-дослідних інститутів,
територіально розміщених на українських землях, ВУАСГН здійснюватиме лише
щодо виконання цими інститутами робіт для УСРР.
Формування управлінських функцій
Урядовою постановою передбачалося створення Президії Академії, склад
якої затверджував Раднарком за поданням Наркомзему УСРР. До її функцій