Стр. 190 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

190
результати
успішної
діяльності
СГНКУ
щодо
інститутизації
сільськогосподарської дослідної справи як організації отримали пріоритет у
подальшій системі ведення галузевого дослідництва та сприяли формуванню
певних ознак і функцій його координаційних центрів.
На місці ліквідованого СГНКУ, як засвідчують документальні джерела,
функціями координуючого органу було наділено Науково-консультаційну раду
НКЗС, створену 11 січня 1928 р. відповідно до постанови ВУЦВК і РНК
.
Діяльність НКР регламентувалася періодичними скликаннями сесій, програми
робіт яких затверджував НКЗС. Відповідно до «Положення про Науково-
консультаційну раду…»
, Бюро НКР вирішувало організаційні питання щодо
підготовки й проведення сесій, спеціальних нарад і наукових консультацій. Варто
зазначити про основні завдання Науково-консультаційної ради, до яких належали:
а) надання наукового обґрунтування загального плану розвитку сільського
господарства України; б) погодження й скеровування відповідно до потреб
планового розвитку сільського господарства науково-дослідної роботи під
керівництвом НКЗС; в) допомога у практичній роботі оперативним відділам та
установам НКЗС через надання відповідних наукових консультацій, експертних
висновків, розробок окремих тем тощо. Разом узяті, вони забезпечували науковий
супровід сільськогосподарській галузі народного господарства УСРР.
Зважаючи на розробку першого п’ятирічного плану народного господарства
в контексті нової державної політики, робота НКР на момент створення
скеровувалась на опрацювання проблем, пов’язаних в основному з
організаційними питаннями соціалістичної реконструкції сільського господарства
й зокрема – пошуком оптимальних форм його наукового обслуговування. При
цьому на перший план висувалися питання, які виокремив і почав вивчати
вищезгаданий СГНКУ, а саме: підвищення врожайності сільськогосподарських
культур, рівня розвитку тваринництва, будівництво Дніпровської ГЕС,
сільськогосподарське районування, усуспільнення сільськогосподарського
виробництва та ін. Відповідно до кожної із зазначених проблем було створено
спеціальні Комісії, до роботи в яких залучалося багато відомих на той час учених