Стр. 185 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

185
Висновки до розділу 3
Фактори активізації розвитку
сільськогосподарської науки в УСРР
наприкінці 1920-х – початку 1930-х рр. ХХ ст.
головним чином залежали від
соціально-економічних і політичних змін у суспільстві, державної політики у
сільськогосподарській галузі.
У жорстких умовах формування основ командно-
адміністративної системи, з метою соціалістичної реконструкції сільського
господарства на основі індустріалізації й колективізації, розгортався процес
одержавлення науки методом примусових і репресивних заходів. Постало
питання про докорінну перебудову науково-дослідної справи на нових
організаційних і методологічних основах, про зміну форм роботи. Відбувався
пошук раціональної форми взаємодії управлінських, науково-дослідних та
господарських інституцій у контексті викликів соціально-економічної дійсності.
Наприкінці 20-х рр. ХХ ст. проведення науково-дослідної роботи
орієнтувалося на розробку першочергових проблем і отримання своєчасних
науково обґрунтованих відповідей на поставлені завдання. Відповідно до
актуальних комплексних проблем сільського господарства, з метою теоретичного
опрацювання і науково-практичного вирішення створювалися Комісії при НКР
НКЗС з опрацювання проблем індустріалізації та механізації сільського
господарства, усуспільнення сільського господарства на новій технічній базі,
розроблення проблеми сільськогосподарського районування України, з питань
Дніпрельстану, з вивчення проблем підвищення врожайності, з питань
підвищення продуктивності тваринництва, землевпорядкування, тютюнництва.
Напрацювання названих Комісій згодом передали новоствореним науково-
дослідним інститутам при НКЗС УСРР, які у 1931 р. увійшли до складу
Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук.
Як засвідчив аналіз існуючої організації галузевого дослідництва, крайовий
принцип побудови сільськогосподарської дослідної справи передбачав наукове
забезпечення сільськогосподарського виробництва відповідно до районів, що
об’єднувалися у зони (краї) залежно від характеру природно-географічних та
економічних умов.