Упрощенная HTML-версия
167
5) сільськогосподарської метеорології; 6) підвідділ фітопатології та організації;
7) технічної переробки; 8) агрохімії. Відділи дослідної станції вивчали сорти
городніх культур, їх агротехніку, селекцію та заходи проти шкідників садків.
Таким чином, на Київській крайовій сільськогосподарській дослідній
станції з усіх головних галузей сільського господарства залишився лише відділ
рільництва. Проте науково-дослідна робота його не була організована
відповідним чином, насамперед з причини розташування його не на типових
ґрунтах Лісостепу. Очевидно, що Київська крайова станція не змогла об’єднати
навколо себе районні дослідні станції, які здебільшого вже налагодили свою
роботу і мали позитивні результати наукових досліджень (Миронівська,
Уманська, Чарторийська, Носівська та ін.). Аналогічне становище склалося і в
інших регіонах, зокрема у Харківському, де діяли потужні районні дослідні
станції: Полтавська, Сумська, Червоноградська, Драбівська тощо. З іншого боку,
науково-дослідні установи існували в межах умовності поняття «край»,
наприклад Харківська крайова станція, вивчаючи еспарцет і люцерну, згодом вже
не обмежувалася лише Харківським краєм, а намагалася вести роботу з цими
культурами по всій території України. Також Київська крайова дослідна станція
при вивченні червоної конюшини намагалася досліджувати її не лише у своєму
регіоні.
У процесі вивчення даного питання ми дійшли висновку, що організація
сільськогосподарської дослідної справи, безперечно, потребувала конкретного
планування з обов’язковим урахуванням особливостей природно-кліматичних
зон. При цьому, значення або роль особистості в науково-дослідній роботі
відчутно проглядалася на низці прикладів. Зокрема, набули розвитку й досягли
значних здобутків Шатилівська дослідна станція завдяки В.В. Вінеру, Херсонська
– В.В. Яновчикові, а Плотнянська й Полтавська – завдячуючи старанням
науковців, що зуміли спадкоємно продовжити роботу, розпочату попередниками.
Загалом, завдяки ініціативі дослідників, здебільшого без будь-якої підтримки,
розвинулися й зміцніли великі дослідні установи: Полтавська, Мліївська,
Чарторийська та інші сільськогосподарські дослідні станції, результати діяльності