Упрощенная HTML-версия
166
Варто наголосити, що при організації крайових сільськогосподарських
дослідних станцій передбачалася концентрація відділів у одному місці та
налагодження співпраці науковців різних спеціальностей, що мало покращити
результативність усієї дослідницької діяльності. Проте крайовим дослідним
станціям не вдалося облаштувати всі відділи безпосередньо в регіонах, наприклад
відділи Київської крайової сільськогосподарської дослідної станції розміщувалися
навіть не в своєму краї, не в Лісостепу, а на Поліссі (Київ і Батиєва гора – типове
Полісся). Відділ рільництва з допоміжними підвідділами розташовувався у Білій
Церкві (на ґрунті малотиповому для Правобережжя). Відділ тваринництва
розміщувався в «Терезино», а адміністративний апарат – у м. Києві. Київська
крайова сільськогосподарська дослідна станція не була єдиним цілим, а розділена
на 4–5 частин, причому всі вони розташовувалися на відділі одна від одної, і, що
зовсім неприпустимо, найголовніші відділи розміщувалися не у своєму краї, а на
Поліссі
с. 44]. Як зазначав С.П. Кулжинський, усе це разом виходило за межі
поняття «крайова» (робота велася не в своєму регіоні) і виключало можливість
тісного узгодження наукових досліджень відділів. Разом із тим бажання
підпорядкувати одному центру всі профільні відділи, розпорошені на великому
просторі, зробило з крайових станцій конгломерат, окремі частини якого
обтяжувалися штучним об’єднанням. Такий стан призвів до намагання ряду
відділів деяких крайових станцій виокремитися з крайової сільськогосподарської
дослідної станції в певні спеціальні станції.
У свою чергу, садівництво і городництво являли собою другу велику й
перспективну галузь сільського господарства Київського краю, але спроби
організувати науково-дослідну роботу для її потреб на Київській крайовій
сільськогосподарській дослідній станції не зазнали успіху. Одночасно у
Київському регіоні незалежно від Київської крайової станції швидко й лише за
декілька років була організована й перетворилася на велику науково-дослідну
установу Мліївська садово-городня дослідна станція. Цілком вдало її організатори
виокремили підрозділи, що відповідали вимогам дослідництва, а саме:
1) плодівництва; 2) городництва; 3) ентомології; 4) відділ застосування;