Стр. 165 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

165
цьому аналітична робота з кожного питання потребувала переконливих фактів,
яких на той час було зібрано недостатньо, незважаючи, як зазначав
Б.М. Рожественський у 1925 р., що у Харківському краї науково-дослідну роботу
вели майже 40 років. Того самого року автор ідеї крайових станцій В.В. Вінер
оцінив результати виконання крайових програм. Зокрема, він писав:
«Запроваджено новий порядок, за яким і центральні інститути і крайові станції
самі декретують свої програми в РСФРР за згодою з програмами НКЗ, а місцеві
установи у плановому порядку повинні підганяти свої програми до крайових і
центральних. Таким порядком узаконювалося й узагальнювалося ту абстрактну
побудову програми, що вперше була запропонована для Московського краю (за
схемами О.Г. Дояренка і С.С. Геркена)»
с. 8].
Російський учений, професор М.М. Тулайков – директор Саратовської
крайової сільськогосподарської дослідної станції, прийшов до висновку щодо
складності у формуванні програми роботи відділу рільництва, яке тривало понад
10 років
. Крайового характеру роботи відділів крайової дослідної станції
найважче дотримуватись саме відділу рільництва, який опрацьовував питання в
умовах певного регіону. Відділ рільництва крайової дослідної станції завжди
працював і як місцева дослідна установа, що вела наукові дослідження даного
регіону. Тобто наявність відмінних ґрунтових і кліматичних умов зумовлювала
певну звуженість специфіки роботи відділу. При цьому лише така робота відділу
не здатна задовольняти місцеві потреби, необхідне керівництво місцевими
районними дослідними установами. Погодити ці два аспекти, розробити й
виконати раціональну крайову програму відділу вдавалося не всім установам.
Таким чином, за десять років роботи основні пункти програми залишалися по суті
незмінними і мали характер програми установи районного масштабу і зовсім не
приділяли уваги основним крайовим науково-дослідним проблемам. Отже,
програми відділів рільництва крайових сільськогосподарських дослідних станцій
дублювали програми районних дослідних станцій, лише були більшими за
обсягом завдяки належному державному фінансуванню.