Упрощенная HTML-версия
160
ринковими відносинами. Це у свою чергу, з урахуванням зарубіжного досвіду,
спонукало державницьких структур до пошуків шляхів наукового забезпечення
розвитку сільського господарства. Поступово науково-дослідна діяльність
об’єктивно стала невід’ємним супроводом розвитку аграрної галузі в цілому.
Після 1901 р., як зазначає відомий дослідник історії сільськогосподарської
дослідної справи академік НААН В.А. Вергунов, «…на переважній частині
українських земель організація галузевого дослідництва завжди була об’єктом
уваги існуючих систем влади в питаннях як функціонування, так і реорганізації»
с. 8]. Показовим у цьому контексті є період 20–30-х рр. ХХ ст., що
супроводжувався різкими трансформаціями у політичній, соціальній та
економічній сферах життя країни та неоднозначно впливали на розвиток
вітчизняної науки.
Як уже зазначалося, в досліджуваний період у системі організації
сільськогосподарської
дослідної
справи
основну
роль
виконували
сільськогосподарські дослідні станції. При цьому головна роль відводилася
крайовим станціям з різними напрямами досліджень, а для наукового
забезпечення окремих регіонів у певних галузях сільського господарства
створювали районні сільськогосподарські дослідні станції та започатковували
широку мережу колективних дослідів. З метою вивчення окремих галузей
сільського господарства на крайових сільськогосподарських дослідних станціях
створювали відповідні наукові відділи, адже на той час вважалося, що кращу
результативність забезпечить одна універсальна дослідна станція на противагу
дослідженням у різних галузях в окремих спеціалізованих науково-дослідних
установах. Тому тривалий час ідея створення таких сільськогосподарських
дослідних установ, а особливо спеціалізованих інститутів, не була підтримана
певною частиною науковців. Але варто згадати окремі спроби організувати
спеціальні установи, зокрема це Лубенська дослідна станція лікарських рослин,
Лохвицька тютюнова дослідна станція, садогородня Мліївська дослідна станція,
Асканійська тваринницька дослідна станція тощо
с. 42].
На потребі організації спеціалізованих сільськогосподарських науково-