Стр. 149 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

149
сільського господарства та Комісії сільськогосподарського районування,
об’єднавши склади комісій для проведення спільної роботи
.
Зауважимо, що з метою підвищення врожайності сільськогосподарських
культур визначення організаційно-виробничих типів сільськогосподарських
підприємств України потребувало комплексного вирішення одночасно із
проблемами сільськогосподарського районування. НКР розпочала цю роботу із
розробки питань загальнотеоретичного порядку (мета, завдання, методи та ін.),
визначення сільськогосподарських макрорайонів України, а також встановлення
сільськогосподарських мікрорайонів варіативних типів організації виробництва.
Як засвідчують документальні джерела, у Харкові було укладено угоду щодо
опрацювання організаційно-виробничих типів сільського господарства між
економістом-аграрником О.М. Челінцевим та Наркомземом УСРР в особі
заступника Голови НКР А.М. Сліпанського. Згідно з угодою О.М. Челінцев
відповідав за технічне керівництво напрацюванням матеріалів за рекомендаціями
спеціальної комісії в справі вивчення типів господарства при Бюро НКР та з
погодженням робочих програм по окремих розділах. У розпорядженні
О.М. Челінцева був технічний персонал в кількості 11 працівників, а також
необхідне приміщення й обладнання для виконання взятих зобов’язань
.
Проте сформований колектив не встиг розгорнути повноцінну роботу через
обмеження в реалізації наукових обґрунтувань ведення сільського господарства
на
ринковій
основі
найбільш
відомих
спеціалістів
О.В. Чаянова,
М.Д. Кондратьєва й інших, а серед них і О.М. Челінцева.
Загалом, опрацювання проблем організаційно-виробничих типів та
районування сільського господарства УСРР розраховували на 1–1,5 роки.
Упродовж року проведено частину роботи, а згодом результати роботи Комісії
було передано створеному в жовтні 1928 р. Українському науково-дослідному
інституту економіки і організації сільського господарства при НКЗС УСРР для
подальшого опрацювання. У 1931 р. інститут увійшов до структури новоствореної
Всеукраїнської
академії
сільськогосподарських
наук,
а
питання
сільськогосподарського районування було включено до плану її роботи. Вже за