Упрощенная HTML-версия
143
інституту економіки й організації сільського господарства (нині – ННЦ «Інститут
аграрної економіки») уся науково-дослідна робота з питань сільського
господарства щодо використання Дніпровської ГЕС перейшла до його
компетенції (кафедра меліорації та кабінет електрифікації сільського
господарства). Оперативно-планова робота закріплювалася за Комісією з питань
Дніпрельстану при НКР НКЗС УСРР.
Як засвідчують протоколи спеціального засідання Комісії у липні 1928 р.,
комплекс питань сільського господарства охоплював: «а) топографо-геодезичні
роботи, б) геологічні роботи, в) грунтово-ботанічні роботи, г) метеорологічні
спостереження, д) дослідні роботи по вивченню старих і нових культур в умовах
зрошування
півдня
України,
е) агроекономічні
обстеження
районів
передбачуваного зрошування»
. Науково-консультаційна рада розподіляла
поставлені завдання між виконавцями, здійснювала координацію співпраці «по
сільськогосподарській вертикалі всіх організацій, зацікавлених або тих, що
можуть бути корисними у вирішенні проблем Дніпрельстану (Інститути
Економіки та Організації Сільського Господарства, Водного Господарства,
Сільськогосподарські Дослідні Станції, Управа Досліджень на Нижньому Дніпрі,
Управління Водних шляхів, «Сільський Господар», Держплан УСРР, Укрмет,
Укрмеліосоюз та ін.)».
Велика когорта вітчизняних науковців активно долучалися до наукового
обґрунтування широкого кола питань щодо будівництва та використання
Дніпровської ГЕС. Зокрема, економічні особливості іригаційних споруджень та
основні принципи економічного обстеження сільського господарства з метою
встановлення районів зрошення досліджував професор М. Кажанов. Значення
електрифікації сільського господарства як чинника його реконструкції вивчав
професор М. Варфоломіїв. Основні принципи організації й реконструкції
сільського господарства в районах зрошування опрацьовували професори
О. Плавинський та М. Володько. Певний внесок у складання проектів зрошення та
вивчення проблем зрошуваного землеробства зробили відомі вчені, професори
В.Г. Ротмістров, Є.В. Опоків, М. Бушуєв. Програму робіт в агрономічній частині