Стр. 142 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

142
засіданні Президії ВУЦВК та РНК УСРР 29 жовтня 1926 р. у м. Харкові
.
Будівництво розпочалося навесні 1927 р. і тривало до 1939 р. На той час
Дніпрогес був найбільшою гідроелектростанцією в Європі: його потужність
становила 560,4 тис. кВт, а середньорічне виробництво електроенергії – 2,3 млрд
кВт-год. Поряд із забезпеченням народного господарства дешевою
електроенергією, Дніпрогес дав можливість затопити Дніпровські пороги і
забезпечити судноплавство по Дніпру від його верхів’я до Чорного моря. Перші
судна пройшли через шлюз у травні 1933 р. Спорудження високовольтної лінії
електропередачі Дніпро-Донбас (1940) поліпшило енергопостачання Донбасу та
Придніпров’я і створило сприятливі умови для перспективного розвитку важкої
індустрії УРСР. Досвід Дніпровської ГЕС мав велике значення для подальшого
розвитку гідротехніки та виробництва потужних гідрогенераторів, дорожньо-
будівельних машин
. Будівництво Дніпровської ГЕС очолював академік
О.В. Вінтер. У 1921–1925 рр. проводилися пошукові роботи і розроблявся проект
державним Дніпровським будівництвом під керівництвом професора
І.Г. Александрова, до якого було залучено американських спеціалістів, зокрема
відомого інженера-гідротехніка Х’ю Купера та інших консультантів.
Варто зазначити, що частина поставлених завдань, що стосувалися
досліджень сільськогосподарських питань, покладалася на Спеціальну комісію по
Дніпрельстану, створену у 1926 р. при Сільськогосподарському науковому
комітеті України. Заходами Спеціальної комісії та відповідних Секцій СГНКУ
було проведено «всебічне комплексне вивчення долини р. Самари та інших робіт,
а в останній час досягнено згоди про те, що всі с.-г. наукові дослідження з
обслідування
Дніпрельстану
будуть
вестися
науковими
силами
НКЗС (С.Г.Н.К.У)»
. Проблему спорудження й використання Дніпровської
ГЕС у сільському господарстві України було включено до плану діяльності
СГНКУ на 1927 р. та ухвалено НКЗС і Держпланом. З ліквідацією у 1927 р.
СГНКУ роботу продовжила Комісія з питань Дніпробуду (голова комісії
П. Попов), Д. Віленський, А. Плавинський, Н. Петренко (члени комісії) при
Науково-консультаційній раді НКЗС УСРР. У 1928 р. з утворенням Українського