Стр. 139 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

139
За результатами проведених Українським інститутом прикладної ботаніки
обстежень виявилося, що відповідні агротехнічні заходи, зокрема
снігозатримання, можуть стати дієвим методом запобігання загибелі сортів
невисокого рівня зимостійкості. Науково обґрунтовані рекомендації містили
перелік основних способів затримання снігу (лісозахисні смуги, кукурудзяні та
соняшникові пари, підсів до озимини високостеблевих рослин, облаштування
огорож та ін.) та насичення ґрунту водою. У 20-х рр. минулого століття
лісозахисні смуги вже використовували для затримування снігу. Наукові
рекомендації полягали у принциповому розміщенні смуг у вигляді клітки (раніше
насадження планувалися коридорною системою), а відстань між смугами,
розташованими перпендикулярно переважаючим вітрам – 50 саж. (1 кв. саж. – 4,5
м). Поперечні смуги розташовували на 100 саженів і більше
с. 43]
.
Опрацювання анкетних даних, які містили в основному спостереження
практиків, дозволило науковцям обґрунтувати вирішення проблеми заледеніння
механічним способом (спеціальним катком-льодорізом), що давало можливість
зберегти врожай зерна від половини до трьох чвертей тонни з гектара.
Попередити утворення льодяної кірки було можливо за умови залишення після
сівалки невеликих нерівностей, чим створити озимині певний захист від низових
вітрів і сприяти розподілові шару води. Випрівання переважно траплялося на
добре розвинутих посівах озимини при випаданні снігу на розталий непромерзлий
ґрунт. Враховуючи, що під щільним снігом ґрунт промерзав швидше, для
охолодження рослин і промерзання ґрунту після випадання снігу на мокру землю,
Г. Неїченко пропонував прикотити сніг і рослини. Професор С. Воробйов
підтверджував, що такий захід дає змогу перевести озимину від вегетації до
анабіотичного стану, властивого рослинам у зимовий період. Вимокання
озимини
пов’язували з тимчасовим застоєм води в низинних місцях озимого посіву. У
цьому зв’язку раціональним стало науково обґрунтоване проведення з осені
відвідних борозен, напрям і ступінь нахилу яких залежав від конфігурації або
рельєфу місцевості. Витиснення
посівів в окремих місцевостях потребувало
використання спеціальних прийомів при обробітку ґрунту, зокрема ґрунт не варто