Стр. 134 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

134
сільськогосподарської дослідної справи набирала виразних форм інститутизації, а
пізніше і академізації. У цей період були прийняті державні рішення щодо
створення галузевих науково-дослідних інститутів і, найголовніше, про
заснування у 1931 р. Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук.
3.2. Наукові підходи до проблем сільського господарства наприкінці
1920-х років
Враховуючи обставини, в яких опрацьовувався й приймався перший
п’ятирічний план, Колегія Народного комісаріату земельних справ УСРР 7 квітня
1929 р. порушила актуальне питання про корінну реконструкцію науково-
дослідної справи на нових організаційних і методологічних засадах, про зміну
характеру і форм роботи
. Завдання, що ставила влада (XV партійний з’їзд
(1927), XVI конференція ВКП(б) та ІІ конференція КП(б)У (1929)
перед сільським
господарством щодо його реконструкції на нових соціально-технічних засадах, не
могли бути виконані без відповідної реорганізації науково-дослідних установ у
галузі сільського господарства. Відбувався пошук раціональної форми взаємодії
управлінських, науково-дослідних та господарських інституцій у контексті
викликів соціально-економічних реалій. Ведення науково-дослідної роботи
зорієнтувалося на розробку першочергових проблем, пов’язаних із
соціалістичною перебудовою сільського господарства з метою отримання
своєчасних науково обґрунтованих відповідей на поставлені питання та створення
пріоритетних проектів і розроблення відповідних заходів у різних галузях
народного господарства країни. На той час до основних проблем сільського
господарства належали такі: підвищення врожайності сільськогосподарських
культур і збереження посівів (посухи, вимерзання); розвитку тваринництва;
сільськогосподарського районування; організаційно-виробничих напрямів
господарювання та ін.
З метою вивчення питання й опрацювання заходів щодо можливостей
підвищення врожайності сільськогосподарських культур, за дорученням Колегії