Упрощенная HTML-версия
129
господарства, без обов’язкового безпосереднього їхнього пристосування;
2) установи в невеликих районах із вузькопрофільною діяльністю переважно
практичного характеру; 3) установи, що охоплюють теоретичними і практичними
дослідженнями великі райони. Відповідно до такого поділу він виділив два типи
організаційної форми – науково-дослідні інститути і кафедри та дослідні станції й
дослідні поля. Їх об’єднана діяльність мала стати гнучкою формою наукових
асоціацій у відповідних галузях сільськогосподарської науки, як це практикували
в Європі. Згодом, таке об’єднання за підтримки держави повинно стати основою
для організації в Україні Академії сільськогосподарських наук.
Відомий організатор сільськогосподарської дослідної справи в Україні,
професор С.П. Кулжинський звертав увагу на систему організації галузевого
дослідництва у 20-х рр. ХХ ст., основну роль в якій виконували крайові
сільськогосподарські дослідні станції. У зв’язку з організацією в Україні науково-
дослідних інститутів, на думку вченого, вкрай необхідно налагодити й узгодити
програми наукової діяльності між різними установами з урахуванням своїх
особливостей:
а) корінна
реорганізація
існуючих
форм
організації
сільськогосподарської дослідної справи; б) слабке функціонування системи
організації крайових сільськогосподарських дослідних станцій; в) неспроможність
цих станцій визначити завдання і поняття «краю»; г) розпорошеність дій мережі
крайових станцій; д) перегляд мережі крайових дослідних станцій, їхніх завдань і
методів роботи
.
Учений вважав, що науково-дослідні інститути зможуть ефективно
працювати тільки спираючись на налагоджену поглиблену роботу районних
сільськогосподарських дослідних станцій. Повний перехід науково-дослідних
установ під державне централізоване підпорядкування загрожував небезпекою
відриву їхньої діяльності від місцевих потреб, перетворенням планового
принципу на бюрократизм. Тому обов’язковим корективом такої централізації, на
думку вченого, мало стати, з одного боку, врахування місцевої ініціативи, а з
іншого – регулярне скликання Всеукраїнської ради сільськогосподарської
дослідної справи та періодичних Всеукраїнських з'їздів дослідників.