Стр. 120 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

120
програм при постановці стаціонарних дослідів з добривами є створення системи
добрив у сівозміні. Проте досліди з добривами, як і всі інші сільськогосподарські
дослідження, мають своєю основною метою надання наукової допомоги
сільському господарству, тому основні вимоги, принципи їх побудови і ведення
значною мірою є загальними для всіх досліджень у цій галузі. У зв’язку зі
складністю, мінливістю і взаємозалежністю умов сільського господарства вимоги
пристосованості результатів дослідів виконують завдяки застосуванню основних
методів досліджень у рослинництві – емпіричного та аналітико-синтетичного.
З’ясовано, що розроблені наприкінці 20-х рр. ХХ ст. методи і принципи
організації сільськогосподарської дослідної справи значною мірою знайшли своє
відображення у реорганізації системи наукового забезпечення галузі в 1931 р. У
наступні роки під впливом командного адміністрування методологічні принципи
втратили свої ознаки і вже наприкінці даного десятиріччя потребували так
званого оновлення або удосконалення. У цьому зв’язку Б.М. Рожественський
висвітлив деякі положення принципів і методів науково-організаційного
забезпечення розвитку сільського господарства. До загальних вимог правильної
організації роботи мережі сільськогосподарських науково-дослідних установ
належить постановка емпіричних дослідів при всьому комплексі реальних умов у
господарствах, проведення таких самих емпіричних дослідів у типових умовах та
аналітико-синтетичне дослідження. Забезпечення можливості проведення дослідів
та умов для поглибленої аналітичної роботи здійснює цілісна система науково-
дослідних установ різних типів.
Стан сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 1930-х рр. і
перспективи її розвитку передбачали удосконалення і використання емпіричного
й аналітичного методів досліджень, що забезпечують повне і швидке вирішення
питань і подальший розвиток аналітичної роботи. Запропонований
Б.М. Рожественським проект організації сільськогосподарської дослідної справи
включав діяльність установ трьох типів: хат-лабораторій, обласних дослідних
станцій і науково-дослідних інститутів.