Стр. 119 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

119
завдання сільськогосподарської дослідної справи); О.Г. Дояренко (обґрунтував
визнання
дослідної
справи
як
самостійної
наукової
дисципліни);
Б. М. Рожественський (запропонував нові методи польового досліду);
О.К. Філіповський (автор першого підручника «Сільськогосподарська дослідна
справа»).
Доведено,
що
важливим
внеском
у
розробку
методології
сільськогосподарської дослідної справи стало обґрунтування професором
М.К. Недокучаєвим методики використання польового методу в умовах
колективного ведення господарства. Методика спрямовувалась на визначення
умов або факторів підвищення врожайності сільськогосподарських культур, що,
насамперед, полягало у підвищенні родючості ґрунту шляхом доцільного
обробітку і внесення добрив, сівозміною, агротехнічними заходами та ін.
Професор О.Г. Дояренко опрацював агрофізичні методи лабораторного
вивчення питань землеробства за принципом аналітично розчленованого
вивчення і характеристики кожного досліджуваного прийому кількісним обліком
його впливу на всі фактори, крім врожайних даних, які є сумарним ефектом. До
розроблених методів належали наступні: спиртовий і пікнометричний методи
визначення вологості ґрунту; метод газометричного дослідження кількості та
складу ґрунтового повітря; манометричний і потетометричний методи; пошарове
вивчення складу надґрунтового повітря; калориметричний метод визначення
поживних речовин у ґрунті; масляно-емульсійний метод для отримання
ґрунтового розчину з ґрунту в його природному зволоженні; метод визначення
капілярної і некапілярної шпаруватості ґрунту та ін.
Професору Б.М. Рожественському належить розробка принципів побудови
програм і методики польових дослідів з добривами. В основу програм дослідів за
типових умов у емпіричному (лабораторії МТС, хати-лабораторії) та
аналітичному (інститути) методах покладено державні завдання, типові природні
умови, організаційно-господарські особливості основних типів господарств галузі
(трудові ресурси, матеріальні засоби виробництва, сівозміни, агротехніку,
добриво та ін.), розвиток і перспективні завдання господарства. Метою подібних