Стр. 117 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

117
Найбільш доцільний зв’язок науково-дослідних установ з виробництвом
полягав у безпосередньому підпорядкуванні органам управління сільським
господарством. Так, хати-лабораторії знаходились у безпосередньому
підпорядкування правлінь колгоспів, обласні дослідні станції і їх філії
підпорядковувалися обласним земельним управлінням, діяльністю науково-
дослідних інститутів здійснював керівництво Наркомзем.
В окремих випадках можливо облаштування зональних науково-дослідних
інститутів у межах кількох республік. Зональні науково-дослідні інститути
здійснюють наукове керівництво й об’єднання робіт обласних дослідних станцій,
які у свою чергу координують роботи хат-лабораторій за допомогою обласного
земельного управління. Загальне керівництво діяльністю усією мережі науково-
дослідних установ здійснювала ВАСГНІЛ через дослідний відділ Наркомзему
СРСР
с. 38].
Для усунення існуючих недоліків організації науково-дослідної роботи
Б.М. Рожественський пропонував винести на підставі громадського обговорення:
а) основні принципи побудови організації сільськогосподарської дослідної справи
в цілому, б) функції та типи науково-дослідних установ, що входять в загальну
систему організації; в) характер їхнього зв’язку з органами управління,
практичним сільським господарством та між установами. І вже на підставі всього
зазначеного і фактичного стану справ визначити мережу науково-дослідних
установ, її підпорядкування та способи зв’язку з сільськогосподарським
виробництвом.
Таким чином, опрацьовані Б.М. Рожественським положення щодо
покращення сільськогосподарської дослідної справи містили такі складові:
загальні вимоги до організації мережі сільськогосподарських науково-дослідних
установ; стан сільськогосподарської дослідної справи наприкінці 30-х рр.
минулого століття і перспективи її розвитку; проект організації
сільськогосподарської дослідної справи.