Стр. 113 - schebetuk-nb-d

Упрощенная HTML-версия

113
с. 35]. Учений вважав, що лабораторії МТС, створені безпосередньо для
практичного обслуговування господарств, можуть бути використані для науково-
дослідної роботи. Однак філіями обласної дослідної станції для постановки
дослідів у типових умовах вони бути не могли, а така кількість філій (районних
дослідних станцій) не потрібна.
Передбачалося, що постановку дослідів в умовах колгоспів і радгоспів
ведуть організовані в кожному господарстві хати-лабораторії, до завдань яких
належало ініціативне вивчення найпростішими методами (переважно емпіричним
дослідом) питання, важливі для даного колгоспу, та участь у вирішенні загальних
питань місцевого сільського господарства шляхом проведення масових дослідів.
Хати-лабораторії проводили досліди безпосередньо на полях колгоспів і радгоспів
у їхніх сівозмінах, тобто з урахуванням комплексу реальних умов. Цим
забезпечувалася можливість швидкої передачі господарству отриманих
результатів.
Складання програм і планів дослідів, а також зведення даних, одержуваних
для певних умов і організація масових дослідів вимагали грунтовних
агрономічних знань. Цю роботу можуть виконувати лише спеціальні науково-
дослідні установи з відповідним персоналом, які повинні керувати хатами-
лабораторіями, ставити за їхньої допомоги масові досліди, проводити тривалі або
більш складні досліди (на постійних ділянках у типових ситуаціях), виконання
яких перевищує потенціал хат-лабораторій, вести аналітично-синтетичну роботу,
вивчати й узагальнювати досвід передових господарств.
Під час проведення дослідів безпосередньо в господарствах значення
районних дослідних станцій, як установ, що ведуть емпіричні польові досліди в
типових умовах, знижується, і вони стають потрібними лише для тривалих і
складних дослідів. Для ведення аналітичної роботи в такому масштабі не
вистачало коштів і персоналу. Аналітичну роботу потрібно поглиблювати, в
даний період раціональним рішенням було зупинитися на мережі обласних
дослідних станцій.