Упрощенная HTML-версия
103
встановлення умов, за яких дані досліду можуть бути перенесені в господарства
для аналітичних поглиблень («аналітичні визначення») з метою отримання
матеріалу для розуміння ходу явищ. Цей останній облік має на меті опис «фону»
досліду та облік змін (внутрішніх – склад, будова тощо та зовнішніх – фаза, вага
та ін.). Обрахунок супутніх умов відображає хід їхніх змін у часі стосовно
найголовніших стадій розвитку досліджуваних культур. З метою встановлення
супутніх умов як факторів (вологість, кислотність ґрунту, аерація) ставлять
спеціальні, тимчасові або постійні
польові досліди.
Для практичного використання висновків стаціонарних дослідів, поряд з
урахуванням їхніх умов (ґрунтових, кліматичних, агрокультурних та ін.) також
необхідно оперувати обліком тих самих умов у господарствах. Адже незалежно
від методу дослідження (аналітичний або емпіричний) правильне перенесення
висновків у господарства можливе лише за умов чіткого уявлення останніх.
Розглянуті моменти стаціонарних дослідів із добривами пов’язані із
забезпеченням вимог застосування отриманих результатів
. Однак, щоб
надати виробництву результати, слід переконатися у відсутності помилок
дослідів, спричинених неточним визначенням досліджуваної умови (агроприйому,
фактора), результату досліду або нерівністю супутніх умов. Перші два моменти
трапляються порівняно нечасто й шлях їх усунення зрозумілий. Щодо останнього
фактора, слід зазначити, що введення будь-якого (досліджуваного) прийому або
фактора на певній ділянці змінює деякою мірою стан решти факторів.
Однорідності їх на даній ділянці та на контрольній під час досліду не буде, але
цього для порівняння за принципом єдиної відмінності й не потрібно, бо важлива
лише рівність «інших умов» до досліду, а зміну «інших умов» під час досліду під
впливом досліджуваної умови потрібно розглядати як функції змін
застосовуваного прийому. Отже, є можливість оцінити дію досліджуваного
прийому в комплексі «самостійної» без усіх його функціональних впливів.
Для порівняння дослідів не потрібно ідеальної наближеності стану умов в
усiх точках поля до проведення досліду. Достатньо на кожному номері схеми
досліду мати лише однаковий набір хоча і різних між собою комплексів станів