Упрощенная HTML-версия
100
виносять з грунту певну кількість доступних рослинам поживних речовин, а
добрива й інші агротехнічні заходи поповнюють їх нестачу. У результаті, залежно
від системи добрив (розміри, види добрив, повторність їх циклів) та інших
агроприйомів родючість ґрунту може знижуватися, залишатися стабільною або
підвищуватися. З огляду на надзвичайну складність, мінливість і
взаємозалежність умов сільського господарства вимоги пристосованості можуть
бути виконані тільки при
правильному застосуванні
одного з двох основних
методів досліджень у рослинництві –
емпіричного або аналітико-синтетичного
.
При застосуванні
емпіричного методу
, як відомо, встановлюють лише кореляцію
між станом досліджуваної умови (агроприйому, фактора та ін.) і урожаєм за
певних супутніх умов. У цьому методі основною вимогою, якої потрібно
дотриматись для забезпечення можливості використання результатів дослідження
у виробництві, є наявність тотожних супутніх умов. З причини чималої кількості
умов і недостатньої їх вивченості найбільш досконалою формою досліджень з
використанням даного методу є проведення масових дослідів безпосередньо у
господарствах. Для стаціонарних дослідів з добривами ця форма незручна і
громіздка, тому такі досліди ставлять, хоча зазвичай не надто тривалі (одна
ротація короткої сівозміни, 3–4 роки)
с. 98]. Здебільшого досліди ставили у
небагатьох типових пунктах, що відображало стан супутніх умов у районі лише
деякою мірою, і рішення приймали тільки щодо визначених пунктів. Деяка
перевага емпіричного досліду, що полягає у відносній швидкості порівняно зі
стаціонарним вивченням добрив, значною мірою втрачається.
У зв’язку з вищезазначеним для стаціонарного вивчення добрив особливо
важливим є інший основний метод науково-дослідної роботи в рослинництві –
аналітико-синтетичний
, який за всієї його складності та тривалості, дає
можливість зрозуміти
хід явища
і змінювати його в бажаному напрямі за будь-
яких супутніх умов. Схема аналітико-синтетичного вивчення є складною і
формується з таких частин: 1) спостереження за сільськогосподарськими явищами
і супроводжуючими їх різними кліматичними, ґрунтовими та іншими явищами з
метою встановлення зв’язку між ними (у господарствах, у дослідах на полях