Упрощенная HTML-версия
92
починаючи з 17 березня до її роботи долучився майбутній директор інституту –
В.Л. Кирпичов
с. 89].
Учений звернув на себе увагу міністра фінансів ще під час роботи
Спеціальної комісії в Санкт-Петербурзі. Спочатку С.Ю. Вітте планував, що
посаду директора КПІ займе професор Д.П. Коновалов, однак той відмовився
від неї. Тоді міністр фінансів зупинив свій вибір на В.Л. Кирпичові
c. 14].
У 1898 р. А.А. Абрагамсон так характеризував це призначення: «Не важко
уявити, яке враження на киян мав справити цей Найвищий наказ, який утілював
у життя їхні найсміливіші надії, поставивши на чолі інституту особу настільки
компетентну і з таким у вченому світі заслуженим ім’ям»
с. 21–22].
Пропозиція С.Ю. Вітте послужила поштовхом до зміни місця служби
В.Л. Кирпичова. Доцільно звернути увагу, що вже в 1894 р. директор ХПТІ
згідно § 37 Положення досяг пенсійного віку за вислугою років при
Міністерстві народної освіти
c. 84]. Однак наказом Міністра освіти був
залишений на посаді на п’ятирічний термін
арк. 171]. В.Л. Кирпичов міг
продовжувати спокійно працювати в устаткованому навчальному закладі, що
вже встиг створити собі добру репутацію. Натомість він обрав копітку працю
будівництва та обладнання нової навчальної установи. Причину цього
дисертант вбачає в бажанні вченого реалізувати власні ідеї щодо організації
вищої технічної школи, які не вдалося повністю втілити в життя в Харкові.
Міністерство освіти було надто консервативним і холодно сприймало
будь-які нововведення та зміни. Робота директора була значно
регламентованою, а можливості обмеженими. По суті, ХПТІ мав дублюючий
керівний орган в особі очільника навчального округу. Статут та Положення
новостворюваного інституту були значно ліберальнішими, ніж документи, які
регламентували діяльність ХПТІ, що значно розв’язувало вченому руки.
С.Ю. Вітте був теж більш відкритий до нововведень, ніж міністр освіти
І.Д. Делянов, відомий своєю консервативною, реакційною політикою. Завдяки
цьому організаційні питання під час створення КПІ вирішувалися значно
простіше та й фінансування відбувалося на більш якісному рівні.