Упрощенная HTML-версия
89
студентів
арк. 36 зв.]. У зв’язку з цим В.Л. Кирпичов разом із низкою
професорів інституту вирішив створити комісію для відповідних підрахунків та
подання клопотання до міністерства.
У ході роботи комісія прийшла до висновку, що із збільшенням
контингенту студентів доцільно було б також розширити перелік
спеціальностей та ввести додаткові фахові дисципліни
арк. 48]. Зокрема
вказувалося на доцільність створення в ХПТІ гірничого відділення у зв’язку з
дефіцитом гірничих інженерів та близьким розташуванням інституту до
провідних центрів гірничої та залізничної промисловості
арк. 48 зв.,
арк. 49]. При цьому, навіть у випадку, якщо міністерство знову вирішить
відкриття нового відділення недоцільним
26
, професорський колектив наполягав
на необхідності створення в інституті додаткових кафедр із металургії, геології,
мінералогії та гірництва. Іншим перспективним напрямом розвитку інституту
комісія вважала електротехніку, стосовно якої також уже не раз підіймалося
питання
арк. 22]. В.Л. Кирпичов наполегливо клопотав про створення
кафедри електротехніки, розширення електротехнічної лабораторії тощо.
У листопаді 1897 р. при Міністерстві освіти було утворено комісію під
керівництвом міністра І.Д. Делянова, яка розглядала питання збільшення
чисельності студентів в технічних вишах. В.Л. Кирпичов особисто брав участь
у цих засіданнях, відстоюючи інтереси власного навчального закладу.
Результатом стала постанова про збільшення набору на перший курс удвічі (до
250 осіб), а також виділення 250 000 крб. на будівництво нового аудиторного
корпусу
27
з креслярськими та малювальним залами; розширення хімічної
лабораторії, механічних і хімічних майстерень.
Однак розширенням інституту професорсько-викладацький колектив
займався вже без участі В.Л. Кирпичова. 30 червня 1898 р. його дочасно, до
26
Відкриття в ХПТІ гірничого відділення було заплановано ще в 70-х рр. під час створення
попередніх планів устрою інституту. Згодом Міністерство фінансів знову надало пропозицію
щодо розширення інституту в цьому напрямі, однак проект так і залишився нереалізованим.
27
Новий корпус було вирішено будувати при в’їзді з боку Каплунівської вулиці. Сьогодні це
головна будівля НТУ «ХПІ» – ректорський корпус.