Упрощенная HTML-версия
5
ВСТУП
Науково-технічний розвиток та вища школа – два значущих чинника, що
безпосередньо впливають на поступ суспільства. Нині, коли система вищої
освіти та науки в Україні перебуває на етапі докорінного реформування
відповідно до європейського цивілізаційного вибору, важливого значення
набули історичні студії щодо їх розвитку. Чинне місце в національно-
культурній розбудові України займає вивчення історії технічної науки та
освіти, адже інноваційність та конкурентоздатність економіки має пряму
залежність від наявності висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно
проектувати і втілювати у життя новітні продукти та технології виробництва.
Саме вища технічна школа орієнтована на підготовку науково-технічних
кадрів, які складають інтелектуальну еліту нашої держави.
На жаль, наприкінці ХХ ст. ставлення до інженерної праці в Україні
виявилося невідповідним до вимог часу. Існує потреба відновлення значущості
професії інженера в суспільному дискурсі. Певні зрушення в цьому напрямі вже
існують. Яскравим прикладом може слугувати орієнтація Національного
технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ»)
на підготовку інженерів, як гуманітарно-технічної еліти нашої держави
.
Тож нині, коли обговорюються питання щодо реформування та модернізації
системи вищої освіти, постала необхідність комплексного вивчення процесу
становлення й розвитку вищої технічної школи, як осередку формування
науково-технічної еліти.
Сучасний етап розвитку історичної науки характеризується відмовою від
вивчення знеособлених наукових процесів, закономірностей та структур. Усе
частіше увага зосереджується на суб’єктах науково-технічної діяльності. У
цьому контексті вивчення та осмислення життєвого та наукового простору
видатних діячів, які формують національну культуру, дозволяє усвідомити
цінність досягнень вітчизняної науки.