Упрощенная HTML-версия
40
Під час джерелознавчого пошуку широкого застосування набули методи
зовнішньої
та
внутрішньої критики
документів та архівних матеріалів. Відбір
джерел, що використовувалися в дисертаційній роботі, відбувався за якісними,
а не лише кількісними ознаками. Зважаючи на те, що будь-яке наукове пізнання
представляє собою суб’єктивне відображення об’єктивної реальності,
дисертант виходив із положення, що історичне знання часто має подвійну
суб’єктивність
с. 118]. Оскільки при проведенні історичної реконструкції
життєвого шляху В.Л. Кирпичова пріоритетне місце належало саме
першоджерелам, це сприяло усуненню численних лакун та неточностей у
доробку попередників.
Оскільки під час генеалогічної розвідки довелося працювати з
біографічними даними значного числа представників роду Кирпичових, що
мали велике географічне розпорошення, поряд із методами
бібліографічної
та
архівної евристики
широкого застосування набув метод
Інтернет-евристики
.
Незважаючи на суперечливе ставлення істориками до глобальної мережі, уже
стало зрозумілим, що Інтернет для історика давно перейшов із розряду
корисних робочих інструментів до вкрай необхідних. Беручи до уваги таку
характеристику ресурсів мережі Інтернет як нестабільність
с. 183], вагоме
значення приділялося критеріям оцінки відповідних матеріалів. За основу було
взято сучасні методологічні розробки як вітчизняних, так і зарубіжних
істориків
с. 188–191;
с. 16;
с. 183–184;
с. 70;
.
Таким чином, використання сучасних принципів і методів наукового
дослідження дозволило відтворити життєвий шлях та професійну діяльність
В.Л. Кирпичова у всій повноті змісту, дало змогу проаналізувати й синтезувати
зібраний
матеріал,
забезпечити
його
репрезентативність,
знизити
суб’єктивність суджень, надати обґрунтовані висновки.
Висновки до першого розділу
1. Постать В.Л. Кирпичова постійно перебувала в полі зору дослідників.
Однак у більшості випадків роботи мали фрагментарний характер і показували