Упрощенная HTML-версия
157
числі перших у Російській імперії наголосив на необхідності охорони
життєдіяльності працівників на виробництві
. На це вказував і О.О. Пресс,
який вважається одним із фундаторів цієї галузі. Дослідник підкреслював, що
саме робота В.Л. Кирпичова зосередила увагу громадськості на цьому питанні
с. 7–8].
У 1879 р. він закінчив СПбТІ, тож був слухачем навчальних курсів
В.Л. Кирпичова, де, мабуть, неодноразово чув різноманітні факти щодо цього
питання. О.О. Пресс став автором значної кількості наукових робіт, що
стосувалися безпеки праці на виробництві. Цікаво, що передмову до його праці
«Охорона праці на промислових підприємствах» написав безпосередньо
В.Л. Кирпичов
. Це було також не випадковим. Цілком можливо, що
О.О. Пресс самостійно звернувся до Віктора Львовича з проханням написати
вступну статтю до видання, адже саме завдяки його наполегливим зусиллям
предмет «Фабричної гігієни» було введено до навчальних програм ХПТІ, а
згодом і інших технічних вишів країни.
Насправді, це було дуже нелегким завданням. Навіть перебуваючи на
посаді директора ХПТІ, ученому не відразу вдалося переконати колег у
необхідності викладання в інституті основ гігієни та охорони життєдіяльності.
Так у 1894 р. Навчальний комітет не підтримав цю пропозицію
арк. 52].
Курс було запроваджено лише в 1897 р.
арк. 4]. Завдяки переконливій
громадській позиції В.Л. Кирпичова, викладання «Фабричної гігієни» було
включено до навчальних планів механічного відділення КПІ
60
ще до
фактичного відкриття установи
арк. 84]. Згодом науковцю вдалося
запровадити викладання в КПІ курсу «Фабричного законодавства» та
пов’язаних із ним питань юридичного та технічного спрямування
арк. 2 зв.;
арк. 3 зв.]. Тож саме ініціатива В.Л. Кирпичова сприяла розвитку
60
В.Л. Кирпичов був головою секції спеціально утвореної комісії при Міністерстві фінансів,
що займалася розробкою та прикінцевим редагуванням навчальних планів механічного
відділення КПІ в 1897 р.