Упрощенная HTML-версия
126
перший у Російській імперії передбачив важливість застосування графічних та
графічно-аналітичних методів в інженерній роботі, наукових студій із вивчення
втоми металів, застосування оптичного методу для вивчення пружних
деформацій тощо.
Орієнтованість на освітню діяльність призвела до ще однієї унікальної
особливості наукового доробку вченого. Його студії стали основою для
започаткування кількох наукових шкіл, які згодом розвинули численні учні та
послідовники науковця. У цьому контексті найбільш влучним є вислів
М.М. Савіна, який називав В.Л. Кирпичова «вчителем учителів»
с. 184].
Просвітницька робота та вроджена схильність до наукової й освітньої
діяльності призвели до значної диверсифікації творчої спадщини вченого.
В.Л. Кирпичова можна порівняти з його вчителем І.О. Вишнеградським чи
іншим видатним науковим та громадським діячем того часу Д.І. Менделєєвим.
Варто зауважити, що мова йде не стільки про кількість фундаментальних
наукових робіт (у цьому сенсі доробок В.Л. Кирпичова виглядає дещо
скромно), скільки про багатогранність особистості, її проникнення та вплив на
значну кількість галузей науково-освітньої та інженерної праці, загальний
поступ технічних наук у країні.
У зв’язку з цим виникає питання, яке, безперечно, потребує відповіді:
чому, попри високий інтелектуальний потенціал, інноваційність наукових
поглядів та пріоритетність деяких відкриттів, учений не досягнув визнання в
контексті світового наукового простору. Дисертант вважає, що саме значне
навантаження, викликане адміністративно-організаційною роботою з розвитку
вищої технічної освіти не дало науковому потенціалу В.Л. Кирпичова
розвинутися в повній мірі. Однак ця гіпотеза потребує відповідного
обґрунтування. Тож завданням цього підрозділу стала необхідність висвітлення
основних напрямів наукових робіт В.Л. Кирпичова та аналіз наукового доробку
вченого.
Перша наукова робота В.Л. Кирпичова, про яку збереглися письмові
свідчення, відноситься до 1869 р. У той час Віктор Львович брав участь у