Упрощенная HTML-версия
99
втілити раніше вчені НТШ і УНТ. Проте концепція була сформована Комісією з
утворення УАН на чолі з В.І. Вернадським за підтримки М.П. Василенка та
гетьмана П.П. Скоропадського. Заснування установи вченими-організаторами
розглядалося не як суто науково-організаційна проблема, а як символ престижу
національної науки і культури. Основними структурними одиницями Академії
стали науково-дослідна кафедра, а також науково-дослідний інститут, сад,
станція, комісія. Найбільше науково-дослідних кафедр планувалося утворити
при фізико-математичному відділі, значна частина яких мала б проводити
дослідження у сільськогосподарській галузі. Серед проектів були інституції які
займалися виключно дослідженнями в сільськогосподарській галузі та
інституції подвійного призначення. До першої групи належали дві кафедри
сільськогосподарської
біології,
Акліматизаційний
сад,
Інститут
експериментальної ботаніки, кафедра прикладної ботаніки, кафедра
сільськогосподарської економіки. До інституцій подвійного призначення, тобто
науково-дослідних установ, які крім основного профілю займалися
дослідженнями і в сільськогосподарській галузі, належали Ботанічний сад,
кафедра географії, кафедра хімії, кафедра хімічної технології, хімічна
лабораторія, Геофізичний інститут.
Висновки до розділу 2
Розкриваючи основні передумови й причини формування агробіологічних
інституцій та проблеми становлення сільськогосподарського напряму наук у
структурі УАН, зроблено наступні висновки:
1.
Витоки становлення академічної науки беруть свій початок від кінця
ХІХ ст. з утворенням на території України перших наукових організацій
академічного типу: Наукового товариства ім. Тараса Шевченка та Українського
наукового товариства. Незважаючи на більшу спрямованість до гуманітарних
дисциплін, у структурі УНТ були репрезентовані природничі науки. Так,